Будівництво й візитація
Церкву Воскресіння Христового Похилевич датував 1739 роком. Підставою він назвав візитацію Богуславського деканату 1746 року — церковний огляд, відомості якого переказав у книзі. Між названим будівництвом і оглядом минуло сім років.[1]
Візитатор також записав, що церкву 1739 року поставили «на погорѣльску» — на місці, яке перед тим вигоріло.[1]
Давня парафія і село
За наведеними старими відомостями до парафії входили сорок дворів у Шупиках, тридцять у Юхнах і десять у Башах. Отже, церковна громада охоплювала кілька поселень, а число шупиківських дворів було лише частиною її обліку.[1]
Саме село Похилевич описав коротко: у Шупиках жило 600 мешканців обох статей, і село належало до Богуславського ключа графа Браницького.[2]
Парафія за часів Похилевича
У середині XIX століття, за свідченням Похилевича, описана ним церква ще стояла. Вона належала до п’ятого штатного класу; про церковну землю сказано лише, що її було у визначеній нормою кількості, без числа десятин.[1]
До Шупиківської церкви тоді були приписані Карандинці. Для них автор окремо навів 446 мешканців. Карандинці належали тому самому власникові, що й Шупики.[1]
