Київська область

Область довкола Києва по обидва береги Дніпра

Також відома як: Київщина, Київська земля, Київська губернія

Джерела наведено в примітках · Як ми працюємо

Широкий фрагмент старої топографічної карти чорного друку: Дніпро з рукавами й озерами від Вишгорода й Десни до Києва
Дніпро біля Києва на трьохверстці (Шуберт). Аркуш XXII-9, виправлений за рекогносцировкою 1868–⁠1869 рр. Угорі — Вишгород і Десна, унизу — Київ. Скан: RCIN · суспільне надбання

Київська область — 1 180 міст, селищ і сіл у 69 громадах семи районів. Ще два міста, Прип’ять і Чорнобиль, лежать поза громадами⁠[1], у зоні відчуження⁠[2]. Тут стояли літописні Переяслав, Вишгород, Білгород і Треполь⁠[3]⁠[4]⁠[5]⁠[6], тягнуться Змієві вали⁠[7]. Козаків звідси реєстр Війська Запорозького 1649 р. записав до Київського, Переяславського, Канівського й Білоцерківського полків⁠[8].

Коротко: питання

Які міста області найдавніші?

Найраніше літописи згадують Переяслав (під 907 р.), Вишгород (під 946 р.), Білгород, нині Білогородку (під 980 р.), і Василів, нині Васильків (під 988 р.)⁠[3]⁠[4]⁠[9]⁠[10]⁠[11]. Рік означає першу згадку, а не заснування.

Що таке Змієві вали?

Довгі земляні вали, загалом понад 950 км: між Дніпром і Тетеревом аж до Росі, а на лівому березі — уздовж Дніпра. За М. Кучерою, це давньоруські укріплення з дерева й землі проти кочовиків⁠[7]. Перші лінії він відносив до часу Володимира, вали по Росі — до Ярослава, а Середній вал по Росі — до другої половини або кінця XII ст.⁠[12]⁠[13]⁠[14] У народі, писав В. Антонович, їх знали як «Зміевые валы или Зміевина»⁠[15].

Звідки назва «трипільська культура»?

Від околиць містечка Трипілля, де 1896–⁠1897 рр. В. Хвойка досліджував поселення доби енеоліту. Серед розкопаних ним поселень — Верем’я, Жуківці, Стайки й Халеп’я⁠[16]. Ханенки 1899 р. писали, що розкопки велися в шістнадцяти пунктах цієї місцевості і при цьому «былъ открытъ совершенно новый типъ стоянокъ»⁠[17].

У яких губерніях лежали села області близько 1900 р.?

Більшість — у Київській губернії, передусім у Київському, Васильківському, Радомисльському, Таращанському, Канівському й Сквирському повітах. Лівобережні — до Полтавської губернії, переважно до Переяславського й Пирятинського повітів, і до Чернігівської, здебільшого до Остерського⁠[18].

Міста й села зі статтями

83 статті · 30 міст і сіл

  • Київська область

    Балико-Щучинка

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Біла Церква

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Васильків

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Великий Букрин

    2 опубліковані статті

  • Київська область

    Витачів

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Германівка

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Гребені

    5 опублікованих статей

  • Київська область

    Дешки

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Жуківці

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Заріччя

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Кременище

    2 опубліковані статті

  • Київська область

    Креничі

    2 опубліковані статті

  • Київська область

    Лісники

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Нещерів

    2 опубліковані статті

  • Київська область

    Обухів

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Очеретяне

    2 опубліковані статті

  • Київська область

    Переяслав

    1 опублікована стаття

  • Київська область

    Підгірці

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Пустовіти

    2 опубліковані статті

  • Київська область

    Ржищів

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Семенівка

    2 опубліковані статті

  • Київська область

    Стайки

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Старі Безрадичі

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Тептіївка

    1 опублікована стаття

  • Київська область

    Трипілля

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Халеп’я

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Ходорів

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Ходосівка

    5 опублікованих статей

  • Київська область

    Хотів

    3 опубліковані статті

  • Київська область

    Черняхів

    3 опубліковані статті

Найцікавіше

  • Літописне місто · Біла Церква

    Юр’єв

    За М. Кучерою, Біла Церква — це літописний Юр’єв, який заснував Ярослав Мудрий і назвав своїм християнським іменем⁠[19]. 1095 р. половці ціле літо облягали Юр’єв. Згодом юр’ївці втекли до Києва, а половці спалили спорожніле місто⁠[20].

  • Городище · Половецьке

    Половецьке городище

    Давньоруське городище на скелі над Россю. 1956 року археологи відкрили тут рештки клітей і жител та 43 поховання⁠[21].

    Пам’ятка археології місцевого значення, охоронний № 1252-Ко⁠[22]

    Довідка з огляду. Окремої статті про це місце поки немає.

  • Городище й вал · Тептіївка

    Тептіївське городище

    Огляд 2015 року відніс городище в околицях Тептіївки до раннього залізного віку⁠[23]. У селі є й вал. За переказом, який 1848 р. записав І. Фундуклей, його насипали за короля Стефана Баторія⁠[24].

  • Літописне місто · Трипілля

    Треполь

    1093 р. під Треполем половці розбили військо трьох князів, а Ростислав, утікаючи, утонув у Стугні⁠[6]. Від околиць цього містечка, де 1896–⁠1897 рр. вів розкопки В. Хвойка, пішла назва трипільської культури⁠[16].

  • Літописне місто · Витачів

    Вітечів

    За М. Кучерою, фортеця Вітечів існувала ще до Володимира й була відома в середині X ст. Костянтину Багрянородному⁠[12]. 1095 р. Святополк звелів зрубати на Вітечівському пагорбі город, назвав його своїм іменем і поселив там утікачів з Юр’єва⁠[20].

  • Літописне місто · Білогородка

    Білгород

    991 р., за літописом, Володимир заклав Білгород і переселив туди багато людей з інших городів⁠[5]. 997 р. місто облягали печеніги. Городяни показали їхнім послам колодязі з кисілем і медовою ситою, ніби їх годує сама земля, і печеніги відступили — це переказ про «білгородський кисіль»⁠[25].

    Довідка з огляду. Окремої статті про це місце поки немає.

  • Літописне місто · Бориспільський район

    Переяслав

    Під 907 р. Переяслав названо серед руських городів, на які греки за угодою з Олегом мали давати виплати⁠[3]. Літопис має й іншу оповідь: 992 р. Володимир заклав город на броді через Трубіж, де руський юнак здолав печенізького велетня, і назвав його Переяславлем, бо юнак «переӕ славу»⁠[26].

  • Тема · Змієві вали

    Змієві вали

    Довгі земляні вали, які, за переказом, проорав Змій, запряжений ковалями в плуг⁠[7]. М. Кучера пов’язував їх здебільшого з обороною Русі від печенігів за Володимира й Ярослава⁠[12]⁠[13].

Київська земля

Найдавніші міста області відомі з літописів. Під 907 р., в угоді Олега з греками, Переяслав названо серед руських городів, на які греки мали давати виплати⁠[3]. Під 946 р. літопис пише, що Вишгород був городом княгині Ольги⁠[4].

988 р. Володимир, за літописом, почав ставити городи по Десні, Остру, Трубежу, Сулі й Стугні, бо точилася війна з печенігами⁠[27]. 991 р. він заклав Білгород, нині Білогородку, і переселив туди багато людей з інших городів⁠[5]⁠[11]. За М. Кучерою, наприкінці X — на початку XI ст. південна межа Русі на правому березі Дніпра проходила по Стугні. А на Дніпрі ще до Володимира стояла фортеця Вітечів, відома в середині X ст. візантійському імператорові Костянтину Багрянородному⁠[12].

1093 р. князі Святополк, Володимир і Ростислав перейшли Стугну, минули Треполь, пройшли вал і стали «межи валома». Там їх розбили половці, а Ростислав, утікаючи, утонув у Стугні⁠[6]. Треполь — нинішнє Трипілля⁠[11].

Поросся і Змієві вали

1031 р. Ярослав поселив по Росі полонених, приведених з походу на ляхів. Наступного року, як записав літописець, «Ӕрославъ поча ставити городъı по Ръси»⁠[28]. За М. Кучерою, так виникла нова південна волость Русі — Поросся — з ланцюгом прикордонних фортець по Росі. Її головним містом став Юр’єв, нинішня Біла Церква⁠[13]⁠[19]. Під 1195 р. серед п’яти городів, які Рюрик віддав Всеволодові, літопис називає Торчеськ, Треполь і Богуславль⁠[29].

Між Дніпром і Тетеревом аж до Росі, а на лівому березі — уздовж Дніпра тягнуться довгі земляні вали, загалом понад 950 км⁠[7]. У народі, писав В. Антонович 1895 р., їх знали як «Зміевые валы или Зміевина», а освічені люди за помилковою гіпотезою звали їх Трояновими⁠[15]. За переказом, ковалі Кузьма й Дем’ян приборкали Змія і змусили його проорати велетенським плугом межу, а вивернута земля стала валом⁠[7]. Розкопки Змієвих валів Інститут археології АН УРСР почав 1974 р.⁠[7] М. Кучера відносив перші лінії до часу Володимира, вали по Росі — до Ярослава, а Середній вал по Росі — до другої половини або кінця XII ст.⁠[12]⁠[13]⁠[14]

Козацька доба і губернія

1622 р. люстратори записали в Богуславському старостві 13 сіл і хуторів, де жили майже самі козаки⁠[30]. У реєстрі Війська Запорозького 1649 р. записано сотні з багатьох нинішніх міст і сіл області. До Київського полку належали, зокрема, Трипільська, Обухівська, Васильківська, Білогородська, Макарівська й Броварська сотні, до Переяславського — Бориспільська, Березанська та Яготинська, до Канівського — Ржищівська й Стайківська. Козаків з Фастова і Сквири записано в Білоцерківському полку⁠[8].

Близько 1900 р. більшість нинішніх сіл і міст області належала до Київської губернії, а лівобережні — до Полтавської й Чернігівської⁠[18]. 1848 р. київський цивільний губернатор І. Фундуклей видав огляд могил, валів і городищ губернії⁠[31]. 1864 р. Л. Похилевич описав населені місцевості губернії⁠[32], а 1895 р. В. Антонович склав «Археологическую карту Киевской губернии»⁠[15].

Райони

Почали з Обухівського району: Богуславську й Миронівську громади вже досліджено докладно, решту готуємо.

  • Обухівський районДосліджуємоЛітописні Василів, Треполь, Вітечів і Богуславль; Змієві вали по Стугні й Красній⁠[11]⁠[29]⁠[12]
  • Білоцерківський районГотуємоБіла Церква, яку М. Кучера ототожнював з літописним Юр’євом, і вали вздовж Росі⁠[19]⁠[13]
  • Бориспільський районГотуємоПереяслав, згаданий уже під 907 р., і річка Альта, де 1015 р. на князя Бориса напали вбивці⁠[3]⁠[33]
  • Броварський районГотуємоУ реєстрі 1649 р. — Броварська, Березанська й Гоголівська сотні⁠[8]
  • Бучанський районГотуємоБілогородка — літописний Білгород; у реєстрі 1649 р. — Білогородська, Макарівська й Гостомська сотні⁠[5]⁠[11]⁠[8]
  • Вишгородський районГотуємоВишгород — за літописом, город княгині Ольги; тут 1015 р. поховали князя Бориса⁠[4]⁠[33]
  • Фастівський районГотуємоФастів у Білоцерківському полку 1649 р. і Дорогинський вал, який М. Кучера вважав недобудованим⁠[8]⁠[12]

Теми

  • Найдавніше

    Трипільські поселення, літописні городи й Змієві вали⁠[16]⁠[11]⁠[7]

    Перехід до розділу про літописні городи.

  • Козацька доба

    Козацькі села Богуславщини 1622 р. і полкові сотні з реєстру 1649 р.⁠[30]⁠[8]

  • Зниклі села

    Колишні села зони відчуження і хутори, відомі лише зі старих карт, як Попів біля Дешок⁠[2]⁠[34]

    Довідка з огляду. Окремої тематичної добірки поки немає.

  • На старих картах

    15 аркушів трьохверстки (Шуберт) та інші старі карти, що покривають область⁠[35]

    На сайті: карти з трьох матеріалів. Повного атласу поки немає.