Виправлена назва села
Раніше Тереножкін пов’язував цей браслет із Коропівцями. Згодом він звірив відомості з обліком Київського історичного музею й зазначив, що там записано Карандинці тодішнього Богуславського району Київської області. Саме цей варіант він визнав правильним.[1]
Музейний запис, наведений автором, містив 1920 рік надходження речі. Це дата її потрапляння до зібрання; перетворювати її на рік виготовлення або виявлення браслета немає підстав. Виправлення стосувалося походження вже відомого предмета.[1]
Що означали сліди вогню
Карандинці згадано й серед пунктів, звідки походили бронзові браслети зі слідами сильного нагрівання. Тереножкін пов’язував такі речі з чорноліськими похованнями зі спаленням. Водночас він прямо відзначав брак докладних відомостей про обставини знахідок.[2]
Тому в цій публікації маємо археологічне тлумачення пошкодженого вогнем предмета, а не опис розкопаної в Карандинцях могили. За браслетом не можна відновити поховальну споруду, склад поховання чи точну послідовність давнього обряду.[2]
Прикраса серед споріднених виробів
Василь Полтавець у дослідженні 2013 року розглянув широкі литі браслети з опуклим візерунком як характерні вироби чорноліської культури. Назва «суботівський тип» пов’язана з дослідженнями Суботова, де разом із прикрасами знаходили уламки форм для їхнього відливання.[3]
На мапі знахідок чорноліських браслетів у статті Полтавця позначено й Карандинці. Автор зауважив, що браслети з Поросся й Київського Подніпров’я знайдено поза комплексами, тож їх не можна датувати так само точно, як суботівські; верхньою датою виготовлення браслетів у Суботові він вважав кінець IX ст. до н. е. Водночас однотипність виробів усіх трьох груп знахідок, на його думку, свідчить про їхню одночасність.[3]
