Довгий будинок і його внутрішній поділ
Споруда № 2 мала приблизно 30 метрів завдовжки та 6 метрів завширшки. Автори припускали поділ на п’ять приміщень. У краще збереженій частині простежили зовнішню стіну, а в середині — печі й залишки перегородки. Два приміщення збереглися гірше; їх обережно тлумачили як комори або пізніші прибудови.[1]
Керамічні уламки належали понад сотні посудин. Окремо згадані шістнадцять уламків моделей жител: відкритих і з двосхилим дахом, пофарбованих та непофарбованих. Тут же знайшли глиняне брязкальце у вигляді птаха з відламаною голівкою і невеликий шматочок згорнутого мідного дроту.[1]
Ріг, який допоміг зрозуміти серп
На площадці № 4 виявили ріг благородного оленя зі спеціально зробленим пазом. Бібіков і Шмаглій визначили його як основу серпа для крем’яного пластинчастого вкладня. Знахідка стала для них аргументом у реконструкції зігнутого жниварського знаряддя: його різальні частини й основа виготовлялися з різних матеріалів.[2]
У тій самій споруді були зернотерка з розтирачем, коваделко та великі посудини. Серед кераміки автори описали грушоподібну посудину з прокресленими людськими фігурами. Одну з них вони витлумачили як жіночу постать у русі танцю. Це саме дослідницьке прочитання зображення, а не безпосередній запис давнього обряду.[2]
Чому набори речей відрізнялися
Порівнюючи чотири споруди, автори припускали, що їх залишили неодночасно. У двох майже не було придатного для використання інвентарю, тоді як інші дали багатші комплекси. Так вони пояснювали можливе поступове припинення життя на цій ділянці. Це обережна гіпотеза розкопувачів, а не доведена історія загибелі всього поселення.[3]