Села вздовж Бобриці
Опис Жуківців починається словами «село при рѣчкѣ Бобрицѣ». Верем’я Похилевич розміщує вище за течією: за п’ять верст від Жуківців. Ще вище, за три версти від Верем’я, він називає Черняхів. Там, за його повідомленням, Бобриця починалася на місцевих полях. Це послідовність місць у джерелі XIX століття; наведені відстані не слід сприймати як сучасну довжину автомобільного маршруту.[1]
Біля Халеп’я автор описує впадіння у Дніпро двох струмків — Бобриці та Скварівки. Він називає їх окремо. Тому подібні невеликі долини цієї місцевості не можна вважати однією річкою лише через близькість до села.[1]
Два ставки й водяні млини
Найвиразніша господарська подробиця стосується Черняхова: Похилевич пише про два ставки з водяними млинами, влаштовані на Бобриці в селі. У його описі невелика річка постає також джерелом енергії для помелу. Проте автор не подає плану млинів, не описує їхніх коліс і не повідомляє, коли спорудили кожну греблю.[1]
Цю звістку важливо зберігати разом із назвою Черняхова. Вона не означає, що два згадані млини стояли біля Жуківців або Халеп’я. Так само з повідомлення 1864 року ще не випливає, що сьогоднішній ставок є саме одним із описаних автором.[1]
Назва на карті 1930-х років
На топографічному аркуші «Трипилля» масштабу 1:50 000 надруковано підпис «р. Бобриця». Він супроводжує водотік нижче Жуківців, тоді як східна притока показана окремо. Карта містить також горизонталі схилів і дороги по обидва боки долин.[2]
На полях цього відбитка зазначено зйомки 1923–1924 років, рекогносцировку 1930 року та друкарський знак IX—33—Д. Таким чином, назва Бобриці засвідчена і в описі середини XIX століття, і на карті наступного століття. Ці дати стосуються письмової та картографічної фіксації, а не віку самої річки.[1][2]