Посуд із домішкою мушлі
У розрізах на горі дослідники побачили ліпну кераміку з домішкою мушлі в глиняній масі. Поруч були великі скупчення мушель, позначених у джерелі назвами Unio та Helix, і попелу. Саме цей набір спостережень наведено в каталозі як сліди трипільського поселення.[1]
Це короткий опис розвідки. Він не містить плану трипільських будинків, кількості мешканців або реконструкції забудови. Тому за ним можна говорити про матеріали поселення, але не про відновлений вигляд давнього селища.[1]
Чому зі скіфською датою не все однозначно
У 1971 році тут зібрали небагато кераміки, визначеної тоді як скіфська та давньоруська. Валентина Петрашенко й Віталій Козюба у каталозі 1999 року зауважили: грубу ліпну трипільську кераміку могли прийняти за скіфську. Вони сформулювали це як можливе пояснення, а не остаточне передатування кожного уламка.[2]
Отже, давньоруські знахідки згадані окремо, а наявність саме скіфського шару потребує обережності. Сама назва «багатошарове поселення» не означає, що всі названі в різних звітах періоди однаково добре підтверджені.[2]
Пам’ятка на березі, що руйнується
Автори каталогу відзначили руйнування частини гори береговими зсувами. Їхній опис стосується конкретного останця над Дніпром, а не всіх старожитностей Халеп’я.[1] Іншу історію розповідають середньовічні житла городища та посаду, де археологи дослідили печі, долівки та побутові речі.[3]