Розмах роботи й кількість знахідок
На дослідженій площі простежили сім об’єктів — стовпові ями та яму можливого господарського призначення. Знахідки віднесено до більш як дев’яти історико-культурних періодів. Частину визначень автори залишили під питанням, зокрема ранньослов’янську належність уламків однієї ліпної посудини.[2]
«Загалом виявлено 351 одиницю масового матеріалу та 38 індивідуальних знахідок.»[2]
Як розрізнили посуд
До пізньотрипільського етапу CII віднесли уламки кухонних мисок, кубків і великих посудин. Середньодніпровська культура представлена, зокрема, посудом із відбитками мотузки. Для розрізнення груп автори враховували не лише візерунок, а й форму, колір випалу та домішки в глині.[2]
Найбільше серед описаних культурних груп було тшинецьких уламків — 78. Горщики прикрашали прокресленими трикутниками, косими й паралельними лініями. Інші фрагменти автори віднесли до білогрудівської культури та ранньоскіфського часу, не зводячи весь посуд до одного періоду.[2]
Знаряддя й пояснення пізнього матеріалу
Поряд із керамікою знайдено крем’яні знаряддя, уламки зернотерок, бронзове шильце та точильний камінь. До пізніших груп належали залізні ножі, петля від сагайдака, цвяхи й прикраси. Це речі різного часу, а не набір одного господарства.[2]
Для давньоруської та пізньосередньовічної доби автори запропонували пояснення місця як угідь для полювання та збиральництва. Вони спиралися на склад речей, малу кількість відповідного посуду та відсутність споруд тривалого використання. Це дослідницьке тлумачення, яке слід відрізняти від самого переліку знахідок.[2]
