Матеріали експедиції

Поселення досліджувала експедиція під керівництвом Олени Цвек у 1969–⁠1974 роках. Автори ботанічного огляду віднесли його до етапу B I–II трипільської культури. Це відносне археологічне датування, спільне для відповідної групи матеріалів.⁠[1]

Каталог Наукових фондів Інституту археології також містить окремий запис про Шкарівку. У ньому перелічено уламки кераміки й відновлений посуд із досліджень 1970–⁠1974 років. Так зернові знахідки отримують контекст ширшої археологічної колекції.⁠[2]

Рослини, відтиснуті у глині

Шматки глиняної обмазки та глиняний предмет, який дослідники назвали булавою, містили багато рослинної домішки. У ній розпізнали сліди соломин, оболонок зерна й частин колосків. Це відбитки рослин, збережені матеріалом, до якого вони потрапили.⁠[1]

Серед визначених відбитків — дві зернівки пшениці двозернянки, одна голозерного й одна плівчастого ячменю. Усі ці визначення стосуються саме Шкарівки: сусідні записи в огляді описують інші поселення й інші набори рослин.⁠[1]

Обвуглені зерна

Окрему групу становлять справжні обвуглені зернівки. Під час розкопок знайшли п’ять зерен двозернянки та двадцять два — плівчастого ячменю. Ячмінь зі Шкарівки також показано на ілюстрації до ботанічного дослідження.⁠[1]

Ці числа характеризують збережену добірку, а не частки врожаю чи щоденного харчування. Автори наголошували, що нерівномірність досліджень і масові знахідки окремих рослин впливають на статистику. Для Шкарівки надійним результатом є самі визначення зернових культур у двох видах матеріалу.⁠[1]