Матеріали експедиції
Поселення досліджувала експедиція під керівництвом Олени Цвек у 1969–1974 роках. Автори ботанічного огляду віднесли його до етапу B I–II трипільської культури. Це відносне археологічне датування, спільне для відповідної групи матеріалів.[1]
Каталог Наукових фондів Інституту археології також містить окремий запис про Шкарівку. У ньому перелічено уламки кераміки й відновлений посуд із досліджень 1970–1974 років. Так зернові знахідки отримують контекст ширшої археологічної колекції.[2]
Рослини, відтиснуті у глині
Шматки глиняної обмазки та глиняний предмет, який дослідники назвали булавою, містили багато рослинної домішки. У ній розпізнали сліди соломин, оболонок зерна й частин колосків. Це відбитки рослин, збережені матеріалом, до якого вони потрапили.[1]
Серед визначених відбитків — дві зернівки пшениці двозернянки, одна голозерного й одна плівчастого ячменю. Усі ці визначення стосуються саме Шкарівки: сусідні записи в огляді описують інші поселення й інші набори рослин.[1]
Обвуглені зерна
Окрему групу становлять справжні обвуглені зернівки. Під час розкопок знайшли п’ять зерен двозернянки та двадцять два — плівчастого ячменю. Ячмінь зі Шкарівки також показано на ілюстрації до ботанічного дослідження.[1]
Ці числа характеризують збережену добірку, а не частки врожаю чи щоденного харчування. Автори наголошували, що нерівномірність досліджень і масові знахідки окремих рослин впливають на статистику. Для Шкарівки надійним результатом є самі визначення зернових культур у двох видах матеріалу.[1]


