Листя, завитки й медальйони
Царські врата з попереднього іконостаса зберегли багате різьблення. Дві стулки утворюють симетричну композицію з переплетених рослинних пагонів. Основу візерунка становлять стилізоване листя аканта та завитки, схожі на літеру S; посередині проходить тонка різьблена колонка.[1]
У рослинне плетиво включені медальйони зі сценою Благовіщення та образами євангелістів. Мазур пов’язала основне різьблення з бароко, але звернула увагу на масивніші овальні рамки, подібні до лаврових вінків. Вона припустила, що ці відмінні за характером частини додали пізніше.[1]
Оплакування на полотні
Другий твір — плащаниця, мальований олією богослужбовий образ зі сценою Оплакування Христа. На темнішому тлі виділено світле полотно й тіло Спасителя, а нижню частину доповнює квіткова гірлянда. Постаті навколо нього розподілено на дві врівноважені групи.[2]
У зображенні облич, одягу й тіла дослідниця побачила поєднання академічного живопису з народним малюванням. Водночас білий фарбовий шар та інші ділянки мали поновлення й втрати. Тому видимий образ відбиває не лише первісну працю майстра, а й подальшу історію твору.[2]
Як датували обидва твори
За різьбленням Мазур запропонувала віднести врата до першої половини XVIII століття. Це мистецтвознавча атрибуція: для впевненого датування бракувало документів. Відкритим залишилося й питання походження, адже архівні відомості згадують перенесені врата, а давніх фотографій для остаточного зіставлення дослідниця не мала.[1]
Плащаницю вона віднесла до XIX століття, порівнявши композицію та манеру письма з іншими творами. Пізні поновлення й нестача документів про походження обмежують точність висновку. Авторка наголосила на потребі подальших досліджень фарбового шару; точного року створення у праці не встановлено.[2]
