Двори, жителі та заробітки

У записі про Семигори вказано 326 дворів і 1 724 жителі: 840 чоловіків та 884 жінки. Ці показники належать саме селу в Канівському повіті. Вони дають масштаб громади, чиї заняття й майно далі описує довідник.⁠[1]

Основною працею назване землеробство. Частина жителів також вирушала на заробітки до Херсонської, Катеринославської та Таврійської губерній. Джерело перелічує ці напрямки, але не повідомляє, скільки людей щороку виїздило або який заробіток вони привозили.⁠[1]

Земля та переробка врожаю

Загальна площа землі становила 1 595 десятин. Із них 263 були удільними, 54 належали церкві, 1 277 — селянам, одна — іншим станам. У записі зазначено трипільну систему землеробства; земельні категорії при цьому обліковані окремо.⁠[1]

У селі працювали три вітряки, один водяний млин та олійня. Отже, довідник розрізняє різні види млинів і називає окреме виробництво олії. Поруч у переліку стоїть кузня, але відомостей про її майстрів або обладнання немає.⁠[1]

Школа й громадське майно

Для Семигор зазначено православну церкву та церковнопарафіяльну школу. Громада також мала будинок, який давав 25 рублів річного доходу. Це майно описане поряд із приватним господарством, проте його дохід виділено в окремий показник.⁠[1]

На 1 січня 1900 року запасний продовольчий капітал дорівнював 3 698 рублям 73 копійкам. Окремо записано громадський капітал у 1 523 рублі 84 копійки. Ці суми стосуються різних фондів; вони не є оцінкою доходу всіх жителів або вартості землі села.⁠[1]