Два вушка й порожниста втулка
Археологи називають таку сокиру кельтом: у верхній частині вона має втулку — порожнину для дерев’яного руків’я. Розкопанський предмет належить до двовушкових виробів. Тереножкін описав його серед двовушкових кельтів Середнього Подніпров’я й опублікував рисунок цього предмета.[1]
Автор звернув увагу на різне оздоблення поверхонь. Широкі грані оформлені дугоподібним рельєфом із променистим краєм, а вузькі — рельєфами, схожими на листки. Біля обідка втулки проходить візерунок у вигляді маленької драбини.[1]
Візерунок як ознака для порівняння
Саме «драбинку» Тереножкін, слідом за археологом А. Тальгреном, пов’язував із сокирами сейминського типу. Йшлося про споріднену деталь оздоблення. Сам кельт тоді зберігався в Київському історичному музеї.[1]
У праці 2010 року Ушурелу розглянув його серед двовушкових сокир із дугоподібними широкими та листоподібними бічними гранями. Наявність «драбинки» під обідком дала підставу виділити такі речі в окремий різновид усередині ширшої групи.[2]
Випадкова знахідка та її аналогії
Ушурелу відніс розкопанську сокиру до випадкових знахідок. Вона не має описаного в цій праці спільного комплексу речей, який допоміг би точніше визначити її час. До того самого різновиду дослідник зарахував ще дві знахідки з Болгарії; одна з них входила до комплексу бронзових речей у Попгруеві.[2]
Підпис до рисунка в праці 2010 року також застерігає, що масштаб рисунка цього предмета змінено проти першоджерела. За таким зображенням можна розглядати обриси й орнамент, але не обчислювати розміри. Решту сокир цього типу Ушурелу знав лише з басейну Середнього Дніпра.[1][2]
