Літописна дата й давніший посуд
М. П. Кучера й Л. І. Іванченко включили Богуслав до огляду давніх укріплень Поросся. У праці 1987 року вони зіставили його з літописним містом, згаданим під 1195 роком. Ця дата належить до писемної історії Богуславля; сама по собі вона не визначає часу появи поселення.[1]
Для датування автори порівнювали вінця посудин — верхні краї горщиків. Серед богуславських знахідок були уламки, віднесені до XI століття. Отже, кераміка дає свідчення життя раніше за названу літописну згадку. У публікації два богуславські зразки показано поряд із посудом інших укріплень Поросся.[1]
Що дали дослідження 1982 року
До 1982 року відомості про давній Богуслав ґрунтувалися переважно на поверхневих обстеженнях. Нові роботи включали шурфи — невеликі дослідницькі розрізи ґрунту. Археологи зафіксували кам’яну піч наземного житла з уламками давнього посуду. Інший заглиблений залишок споруди Іванченко обережно витлумачила як імовірне напівземлянкове житло.[4][2]
Роботу ускладнювала перемішаність давніх шарів. Частина середньовічного посуду лежала разом із пізнішими знахідками, оскільки забудова неодноразово змінювала ґрунт. У звіті також названо шиферні прясла — тягарці для веретена — та залізні ножі. Сукупність матеріалів дозволила дослідниці окреслити дитинець і посад, хоча збереженість культурного шару вона оцінила як погану.[2][3]
Як датують початок міста
За керамікою XI століття з дитинця й посаду Іванченко припустила виникнення Богуславля в першій половині цього століття. Вона пов’язувала його з будівництвом фортець за Ярослава Мудрого. Це археологічний висновок про часовий проміжок: точного року заснування наведені знахідки не встановлюють.[3]
Пізніші дослідження розглядають ці роботи як частину вивчення всього Поросся. У 2019 році А. В. Борисов відзначив внесок експедицій Кучери та Іванченко у створення базової карти давньоруських пам’яток регіону. Для Богуслава звіти 1980-х залишають конкретні свідчення: датований посуд, залишки житла й розрізнення частин давнього міста.[2][3][5]
