Що питали в лабораторії раніше

У дослідженні 2024 року вивчали співвідношення ізотопів — різновидів атомів — вуглецю, азоту та сірки у восьми кісткових зразках. Серед завдань була перевірка впливу рибної їжі: за певних умов вона може робити радіовуглецеву дату давнішою за справжній вік матеріалу.⁠[2]

Тоді автори наголосили на нестачі місцевих середньовічних даних для порівняння наземної й водної їжі. Вони розглядали кілька пояснень відмінностей між показниками та визнали, що раціон Острова потребує окремого докладного дослідження. Лабораторний результат сам по собі ще не давав повного переліку спожитих продуктів.⁠[2]

Молекула, пов’язана з просом

Новіша робота зосередилася на міліацині — речовині, характерній для проса звичайного. Її шукали в зубному камені методом, який поєднує нагрівання проби, газову хроматографію та мас-спектрометрію. Такий підхід дозволив працювати з дуже малими кількостями матеріалу й розпізнати потрібну молекулу.⁠[1]

Результат зіставили з еталонною речовиною. У порожній контрольній пробі, яку обробляли разом зі зразками, міліацину не було. Додатково дослідили дентин — тканину зуба — тих самих людей. У частини осіб із виявленим міліацином ізотопні показники дентину не давали виразної ознаки споживання проса.⁠[1]

Що означають вісім позитивних зразків

Знахідка міліацину засвідчує споживання проса, але не визначає розміру порцій чи частоти їжі. Концентрація речовини була надто низькою для кількісної оцінки. Негативний результат також не доводить, що людина не їла проса: молекула могла не зберегтися.⁠[1]

Вісім із тридцяти одного — результат відібраної групи, а не частка всіх мешканців Острова. Для аналізу добирали матеріал із достатньою кількістю зубного каменю. Порівняння дентину та пізніших відкладень дало підставу припустити зміни харчування протягом життя, однак автори прямо зазначили потребу в додаткових доказах.⁠[1]