Застібки, браслети й сокири
У жіночих похованнях дослідники описали фібули — металеві застібки для одягу. Одні мали широку пластинчасту форму, інші нагадували підкову, із закрученими або потовщеними кінцями. Поруч траплялися браслети, кінці яких оформлені як голови тварин, ланцюжок, персні та скроневі кільця — прикраси, які носили біля скронь. Ці речі дають змогу порівнювати не лише окремі прикраси, а й цілі їх поєднання.[2]
У п’яти досліджених чоловічих похованнях була зброя. Переважно це бойова сокира, іноді разом із ножем. Лише в одному випадку сокира лежала зі списом або, за обережним визначенням авторів, дротиком — коротким метальним списом. Також знайшли деталі пояса, підковоподібну застібку, перстень і кресало — предмет для добування вогню.[2]
Два різні часи в одному місці
Могильник виник на території значно давнішого поселення черняхівської культури III–IV століть. Назвою археологічної культури дослідники позначають сукупність подібних давніх пам’яток і речей. Вироби цього поселення не можна додавати до середньовічного поховального набору лише тому, що їх знайшли поруч.[1][3]
Цю різницю добре видно на малюнку у звіті: автори окремо підписали сім предметів з могильника та три застібки з черняхівського поселення. Середньовічні могили доводилося розпізнавати в товстому шарі ґрунту з рештками давнішого поселення. Дослідження ускладнювали також тривала оранка й пограбування.[3]
Чому дослідники згадали Балтію
На час повідомлення археологи дослідили 24 поховання. Набір речей вони порівняли зі старожитностями племен південно-східного узбережжя Балтійського моря. На цій підставі дослідники пов’язали людей, похованих біля Острова, з балтським середовищем. Це висновок авторів за археологічними ознаками; сам тип застібки не встановлює походження кожної окремої людини.[1][3][2]
Автори запропонували й історичне пояснення: київський князь міг переселити групи балтських племен на південний рубіж Русі для його оборони. Вони розглядали це як імовірність у ширшій історії Поросся. Звіт не дає імен переселенців чи письмового свідчення про конкретне переселення до Острова.[2]
Йдеться про Острів на Рокитнянщині, нині в Рокитнянській громаді Білоцерківського району. Наведені знахідки та висновки описано у звіті про роботи 2017 року.[1][2][4]
