Що потрапило до збірок
В одній зі збірок 1948 року були уламки сірої та червоної кераміки із зернами кварцу в глині. Посуд прикрашали борозенками, виступною смужкою з вдавленнями та наскрізними проколами. Автори видання 2016 року припускають належність цієї кераміки до середнього й пізнього етапів сосницької культури.[2]
В іншій колекції траплялися також косі насічки, трикутні наколювання, відбитки гребінки та шнура. Разом із посудом зібрали крем’яний скребок і уламок пластини. Це перелік речей, одержаних під час обстеження, а не опис одного цілого горщика чи одного дослідженого житла.[2]
Один уламок і більшість колекції
Серед цих знахідок окремо описано уламок із коричневою поверхнею та чорним зламом. У його глині була рослинна домішка, а поверхню прикрашали трикутні відтиски. У книзі наведено визначення цієї речі як неолітичної, тобто такої, що належить до пізньої частини кам’яної доби.[2]
Водночас більшість посуду цієї збірки автори схильні датувати бронзовою добою й пов’язувати із середньодніпровською та сосницькою культурами. Один давніший уламок не робить неолітичними всі сусідні речі. Колекцію розглядають за поєднанням складу глини, способів оздоблення та інших ознак посуду.[2]
Коли визначення лишається відкритим
Ще в одній новосілківській збірці були товстостінні чорні уламки та край горщика з опуклістю, яку археологи називають перлиною. Такі опуклості утворювалися від глибоких вдавлень з іншого боку стінки. Для цієї колекції автори зберегли два можливі визначення: пізня сосницька або милоградська культура.[2]
Шендрик раніше згадувала тут дніпро-донецьку культуру й три поселення тшинецької культури. Докладніший каталог показує, чому короткі старі назви варто читати поруч з описом матеріалу: однаковий спосіб прикрашання міг існувати в різних групах. Це дає історію поступового уточнення знахідок, а не одну остаточну дату для всього давнього посуду Новосілок.[1][2]
