Колекція кількох трипільських етапів
Каталог 2007 року пов’язує козаровицьку колекцію з роботами В. Круца у 1966–1971 роках. У ній розрізняють матеріали етапів C I та C II трипільської культури. Отже, весь трипільський набір не належить одному короткому часовому проміжку.[2]
Серед матеріалів названо уламки кераміки, відреставровані посудини, знаряддя та фігурки. На окремій ілюстрації каталогу до Козаровичів віднесено два зображення антропоморфної пластики — предметів, яким надали людських рис. Короткий підпис фіксує їхнє походження, не пояснюючи конкретного обряду.[2]
Знаряддя з рогу
Інша таблиця показує два рогові лощила та тесло з рогу. Лощило — знаряддя для загладжування поверхні. Підпис безпосередньо називає ці три предмети козаровицькими й пов’язує їх із дослідженнями В. Круца.[2]
Каталог уточнює й типи: трипільські матеріали етапу C I віднесено до чапаївського й лукашівського типів, етапу C II — до софіївського. У тій самій колекції є й речі доби бронзи, Київської Русі та XVII–XVIII століть, тож трипільські знаряддя виокремлюють саме за підписами до таблиць.[2]
Рослини, помічені на посуді
Для ботанічного дослідження оглянули 470 фрагментів кераміки. На них визначили відбитки плівчастого ячменю та насінини вики ервілії — бобової рослини. Це сліди на випаленій глині, а не збережений запас зерна й не 470 рослинних знахідок.[1]
Обидва визначення додають до історії поселення конкретні назви рослин. Водночас така невелика кількість відбитків не показує їхнього співвідношення в посівах. Автори монографії наголошують, що нерівномірне вивчення матеріалів може впливати на статистику рослинних знахідок.[1]
