Глина зі слідами будівель
У розкопах археологи виявили залишки обпаленої глиняної обмазки. На одній дослідженій площі вона збереглася суцільніше, на іншій була пошкоджена оранкою. Скупчення трипільських знахідок на полі збіглися з рештками спалених будівель; автори вважають це свідченням того, що оранка їх руйнує.[1]
Загальна керамічна колекція налічувала 789 уламків, але не всі походили з розкопів: до неї включили й підйомний матеріал, зібраний на поверхні. Серед виразних знахідок були неповна шоломоподібна покришка та посудина з кількома рядами ручок.[1]
Посуд для різних потреб
Кухонний посуд виготовляли з глини з домішками товченої черепашки та грубого піску. Його прикрашали заглибленими лініями, відбитками штампа та наліпними виступами. У столовій групі були кубки, амфори, покришки, грушоподібні й біноклеподібні посудини.[1]
Оздоблення столового посуду було різноманітним: заглиблені та прогладжені лінії, чорний і червоний розпис. Траплялися також вироби без візерунків. Деякі миски вкривали розводами рідкої глини — таке оформлення автори називають рустом.[1]
Форми й датування
За поєднанням форм та оздоблення автори віднесли комплекс до етапу BI–II трипільської культури Середнього Подніпров’я. Це археологічний етап, визначений за сукупністю ознак посуду. У звіті окремо описані його мальовані різновиди:[1]
«Мальований посуд представлено напівсферичними мисками, амфорками, грушоподібними посудинами.»[1]



