Гончарство поруч із полем
Основним заняттям жителів укладачі все ж визначили землеробство. Гончарі та майстри возів перелічені додатково: запис показує різні види праці в одному селі, але не пояснює, чи повністю відмовлялися ремісники від власного господарства.[1]
Довідник зафіксував 250 дворів і 1 579 жителів, серед них 808 чоловіків та 771 жінку. Числа п’ятдесят і п’ять стосуються людей певного заняття, а не кількості майстерень. Обсягу виготовленого ними посуду або возів у записі немає.[1]
Робота за межами села
Частина селян вирушала на заробітки. Джерело розрізняє літні польові роботи в Херсонській губернії та зимові заробітки в Катеринославській. Отже, для Яцюків відзначено не лише напрямки трудових поїздок, а й їхню сезонність.[2]
У місцевому землеробстві застосовували трипільну систему. У селі також працювали три вітряки та кузня. Разом із ремісниками ці установи доповнюють господарську картину, хоча довідник не називає їхньої продуктивності чи кількості замовників.[2]
Парафія, школа і громада
Старіший опис Похилевича наводить 890 жителів Яцюків. Дерев’яну Троїцьку церкву він датує 1761 роком, зараховує до шостого класу й зазначає 48 десятин церковної землі. Ці відомості належать до опису 1864 року, а не до підрахунку населення 1900 року.[3]
У пізнішому Списку є церковнопарафіяльна школа. Окремо названо громадський капітал у 316 рублів 55 копійок, що перебував у позиках у селян, і запасний продовольчий капітал — 3 035 рублів 15 копійок станом на 1 січня 1900 року. Так джерело доповнює перелік занять відомостями про спільні кошти.[2]
