Оброблений кремінь
У публікації 2006 року описано проксимальний уламок широкої ретушованої пластини. Обидва її краї зі спинкового боку оброблено напівкрутою ретушшю — дрібними сколами, що загострювали край. Автори датували виріб енеолітом і пов’язали з трипільською культурою.[1]
Дослідники звернули увагу на високу якість темно-сірого кременю, імовірно, з родовищ Волинсько-Подільської височини. Характерний блиск частини сколів і ледь помітний рожевий відтінок вони пояснили можливим нагріванням виробу перед обробкою. Відходів виробництва не знайдено, тож автори припустили, що кремінь потрапляв на поселення вже як заготовки або готові вироби.[1]
Поселення пізнього Трипілля
Під час робіт 2015 року вивчили сліди нетривалого поселення софіївської групи пізнього Трипілля, етапу CII. Автори звіту повідомили про три заглиблені об’єкти з відповідними матеріалами. Їхня назва в публікації обережна: функції цих заглиблень не визначено як житлові.[2]
У зібраній колекції переважав посуд: із 337 знахідок 328 були керамічними фрагментами софіївського типу.[2]
Різні часи в одному селі
Той самий звіт згадує матеріали середньої та пізньої бронзи. Вони свідчать про інші епізоди використання околиць після трипільського часу.[2]
Розкопки 2015 року підтвердили тут трипільські об’єкти, а автори обстеження 2005 року пов’язали якісний кремінь саме з мешканцями трипільського поселення. Те саме обстеження показало, що поселення в околицях Гатного багатошарове: крім трипільських, тут трапилися матеріали фінального палеоліту, неоліту, середньої й пізньої бронзи, раннього заліза, черняхівської культури, давньоруського та пізньосередньовічного часу.[1][2]
