Що майстри обирали для роботи

Основною сировиною був якісний кремінь чорного, брунатного й сірого кольорів. Поряд із ним використовували гірський кришталь: у першому дослідженому комплексі враховано 29 таких виробів, у другому — десять. Поєднання цих матеріалів зафіксоване серед конкретних археологічних знахідок.⁠[1]

Іван Шовкопляс пов’язував невеликі розміри виробів та використання кришталю з прагненням ощадливо витрачати сировину й можливою її нестачею. Це пояснення дослідника, а не доведена причина кожного вибору давнього майстра. Походження кришталю також обговорювали в кількох версіях, тому впевненого маршруту його доставки ці відомості не дають.⁠[1]

Знаряддя серед тисяч уламків

Для першого комплексу наведено 489 знарядь і виробів із вторинною обробкою — додатковими сколами після отримання заготовки. Це 11,7 відсотка всього обробленого кременю цього комплексу. Отже, загальна кількість кам’яних знахідок включає значно більше, ніж лише готові інструменти.⁠[1]

Окрему невелику добірку зберігає Полтавський краєзнавчий музей: Л. Лугова описала одинадцять крем’яних предметів. Серед них скребачка, різці, уламки видовжених пластин і відщепи — сколоті шматочки каменю. Це самостійна музейна вибірка, яку авторка пов’язує з ранніми розвідками, а не вся колекція багаторічних розкопок.⁠[2]

Як порівнюють колекції

Дмитро Нужний у праці 2006 року зіставляв співвідношення типів виробів. У чотирьох житлових комплексах Добраничівки скребачки становили від 21 до 26 відсотків знарядь. Такі показники він використовував разом з іншими ознаками для порівняння з Межирічем та спорідненими пам’ятками.⁠[3]

Цвіркун наголошує також на технології виготовлення та окремому аналізі кожного комплексу. Старі підрахунки охоплювали не все: за Цвіркуном, типологічна характеристика другого комплексу не включала значної частини кременю, зокрема з ями, яку докопали пізніше. Визначення типу кам’яного виробництва допомагає бачити подібності й відмінності колекцій; назву народу за ними не визначають: за Цвіркуном, Д. Нужний вважав виділення «культур» чи «етносів» за такими даними нереалістичним через фрагментарність джерел.⁠[1]⁠[3]