Жовтий бурштин і схематична постать
Найдокладніше Яковлева описала фігурку з жовтого дніпровського бурштину розміром дев’ять на чотири сантиметри. Вона має видовжену, близьку до циліндричної форму. За аналізом дослідниці, майстер використав природні обриси матеріалу для дуже схематичного зображення жіночого тіла.[1]
У фототаблиці видання цю річ показано з трьох боків. Це різні ракурси одного виробу, а не три окремі статуетки. Цвіркун відносить бурштинову фігурку до другого господарського комплексу поселення та передає спостереження Шовкопляса про її подібність до деяких мізинських фігурок.[1][2]
Чи могла вона бути прикрасою
Яковлева припускає, що бурштинову фігурку могли носити як натільну прикрасу. Таке використання лишається можливим поясненням. Саме визначення речі як жіночого зображення не встановлює конкретного обряду, імені божества чи того, кому вона належала.[1]
Окремо авторка згадує знайдені у Добраничівці бурштинові прикраси з отворами. Про отвір у самій бурштиновій фігурці джерело не повідомляє.[1]
Інші матеріали й споріднені обриси
У третьому комплексі Цвіркун називає схематизовану жіночу статуетку зі світлого пісковика. Її він зіставляє з бурштиновою знахідкою. Порівняння виявляє подібність обрисів у різних матеріалах, але не доводить, що речі виготовив один майстер або що кам’яна була точною копією бурштинової.[2]
Ще обережніше описано лопаткоподібний предмет із мамонтового бивня з четвертого комплексу: його форма нагадує стилізовані жіночі фігурки Межиріча.[2]
