Млини на Росі
Водяні млини на Росі в Богуславській громаді відомі з люстрацій початку XVII століття. 1616 року люстратори записали, що до міської оренди Богуслава належать три млини на Росі й четвертий на Росаві[12]. 1622 року млинів було чотири, у них — 19 борошняних коліс. Ці колеса, пишуть люстратори, вода щовесни зносила, а того року знесла «wszystkie do kęsa» — усі до одного[13]. 1888 року польський «Географічний словник» (Słownik geograficzny) писав про те саме: у весняну повінь Рось руйнує прибережні греблі й гаті[14]. Та млини на Росі стояли й далі. 1765 року під Богуславом їх було 11[15], а 1900 року в місті було шість водяних млинів удільного відомства[16].
Один млин села: 1766
Найраніший відомий опис самих Дешок — інвентар 1766 року. Його надрукував 1870 року «Архив Юго-Западной России». Про млин там одне речення: село має один млин на Росі[1]. Рукописний інвентар староства 1767 року має зведену таблицю платежів. За Дешками в ній записано 3 рублі «колового» — імовірно, збору з млинових коліс[17]. Про Тептіївку на другому березі той самий інвентар пише прямо: млина там немає[18].
Горовенки з Біївців: 1777–1797
Найбільше про млини розповідають купчі й межування, надруковані в тому самому виданні[4]. 7 листопада 1777 року Степан Володько з Вільховця продав чотирьом Горовенкам із Біївців млин на два камені. Були в ньому й ступи та валюші, тобто сукновальні. Ціна — 250 рублів. Млин стояв «prosto Deszek», тобто навпроти Дешок. Вище за течією був Йовхимів млин, нижче — Батлаїв[4]. Отже, на цьому відтинку Росі тоді стояло щонайменше три млини.
Далі в документах найчастіше трапляється Мартин Горовенко. 1779 року його названо біївецьким орендарем. Він уже мав у Дешках млин, збудований власним коштом. Того року він докупив за 35 рублів урочище Млиновицю над Россю, нижче свого млина[5]. 1781 року управитель богуславських маєтків Ян Жуковський надав йому мале озерце з лугом над Россю й дозволив загатити там ставок. У наданні сказано, що Горовенко недавно осів у Дешках[19]. Того ж року члени богуславського магістрату відміряли йому ґрунт під забудову при млинах. Межа йшла від Горовенкового млина, що стояв на одній греблі з млином Івана, Юхименкового зятя, униз Россю до другого млина, купленого у Володька, і далі до скелі з криницею[20].
1782 року Макар Панчошний продав Мартинові Михаленку ділянку на горі перед його млином за 2 рублі. Користі з неї продавець не мав: там випасали худобу ті, хто привозив зерно до млина. Межею ділянки була доріжка з Вільховця до млина[21]. Імовірно, Михаленко — це той самий Мартин Горовенко, записаний за іменем батька. Похилевич пише, що 1782 року дешківську церкву збудував Мартин Михайлович Горовенко[22].
1797 року Мартин Горовенко, найпевніше той самий, купив у тептіївців ставок і п’ять нив. У купчій його названо богуславським купцем із Дешок[23].
XIX століття: від Горовенків до удільного млина
Ім’я Горовенків млини носили й через пів століття. 1832 року Богуславський ключ — маєток Браницьких — віддавав з торгів в оренду свої млини й корчми. У реєстрі цих торгів під № 10 записано млин Давида Горовенка в Дешках. Оренда коштувала 375 рублів на рік. Є в реєстрі й млин Мартина Горовенка, але село при ньому не вказане[10].
1897 року перепис описав водяний млин при селі Дешках на окремому бланку, як окреме поселення. Млин належав удільному відомству й стояв на удільній землі. Житло при ньому було одне — дерев’яна хата під соломою[6]. 1900 року довідник «Вся Россия» називає орендарів удільного млина в Дешках — Любченка й Найденка[11].
Млини мали й сусіди. 1848 року на землях Вільховця стояло три млини на Росі[24]. А в 1880-х роках «Географічний словник» писав про вільховецький водяний млин, що переробляв до 80 тисяч пудів пшениці на рік[25].
Млин «Горобця»: 1920–1930-ті
2019 року Тептіївська сільрада оприлюднила історію села радянських років, записану зі слів старожилів. Там сказано, що в роки перед колективізацією тептіївець Павло Ращенко на прізвисько Горобець мав власний водяний млин на Росі. Односельці мололи на ньому зерно за договірну плату. 1930 року власник разом із млином вступив до колгоспу[2].
Того ж 1930 року довідник «Весь СССР» згадує «Мельницу Горробкоопа — п/о с. Дешки»[3]. Це млин робітничої кооперації, поштова адреса якого — Дешки. Чи це колишній млин Ращенка, невідомо. Де стояв млин «Горобця», сільрада не пише. Можливо, на переході між селами: карта РСЧА, для якої місцевість обстежували 1929 року, показує млин саме там[8]. Коли він зупинився, документи не кажуть.
Млини на старих картах
На трьохверстці (Шуберт), виправленій за рекогносцировкою 1868 року, знак водяного млина стоїть на вигині Росі між Дешками й Тептіївкою. Тут до води підходить крутий тептіївський берег. Трохи нижче за течією, схоже, є ще один такий знак[7]. Карта РСЧА 1:100 000 (перше видання 1941 року, рекогносцировка 1929-го) теж має тут знак млина — біля місця, де дорога з Дешок переходить Рось до Тептіївки[8]. На радянській топокарті, оновленій 1979 року, тут позначено переправу[26]. Тепер на цьому місці підвісний пішохідний міст[9].
