Три торгові дні та вісім ярмарків
Звичайні торги в Богуславі відбувалися в неділю, понеділок і п’ятницю. Окремо Похилевич перелічив вісім щорічних ярмарків: на Всеїдному тижні, у середу Середопістя, на Вознесіння, на Прокопія 8 липня, а також 6 серпня, 8 вересня, 26 жовтня та 6 грудня. Календар передано за виданням, без перерахунку на сучасні дати.[1]
Сезонні ярмарки були лише частиною міського життя. У тому самому описі названо поштову станцію та головну управу великого Богуславського маєтку. Так автор показував різні функції містечка: сюди сходилися торгові справи, поштовий зв’язок і господарське управління. Останнє стосувалося також сіл маєтку, перелічених у книзі.[1]
Дві парафіяльні церкви й костел
Похилевич згадував три давніші православні парафіяльні церкви — Троїцьку, Покровську та Параскевську. На час його опису залишалися перші дві. Нову кам’яну Троїцьку церкву він пов’язував з освяченням 1862 року, а дерев’яну Покровську датував 1726 роком.[2]
Поряд з історією православних парафій автор подав коротку довідку про латинський костел. За його описом, кам’яну будівлю 1825 року збудував граф Владислав Браницький. Похилевич називав костел парафіяльним. Отже, його розповідь про релігійне життя Богуслава охоплює установи двох конфесій, а не лише один храм.[2]
Училище при монастирі
При Богуславському монастирі, за Похилевичем, із 1818 року діяло духовне училище. Автор зазначив до п’яти вчителів і до вісімдесяти учнів.[3]
Училищу належали два будинки в монастирі, а начальник монастиря майже завжди вважався також ректором училища. Ця подробиця пояснює організаційний зв’язок між двома установами. У книзі освітня функція монастиря описана окремо від історії його церков: наведено час появи училища, його приміщення та кількість викладачів і учнів.[3]
