Ліпний посуд

На одній пам’ятці зібрали уламки посуду, сформованого вручну, без гончарного круга. Автор відзначив цегляний колір кераміки, домішку піску та подекуди грубу шорстку поверхню. Саме ці предмети він відніс до доби бронзи; межу пам’ятки з одного боку тоді встановити не вдалося.⁠[1]

На іншій ділянці два невеликі розкопи-шурфи виявили культурний шар під переміщеним ґрунтом. У повідомленні поряд названо кераміку доби бронзи, київської культури та давньоруського часу. Наявність різних матеріалів характеризує багатошарову пам’ятку, але сама по собі не доводить безперервності її заселення.⁠[1]

Пізня бронза та раннє залізо

Ще одне обстеження дало уламки ліпних посудин із грубими мінеральними домішками та кістки тварин. Характер випалу автор пов’язував із невисокою температурою відкритого вогнища. Найдавнішу частину цієї колекції він визначив так:⁠[1]

«Найбільш ранні артефакти репрезентують старожитності доби пізньої бронзи та раннього заліза.»⁠[1]

Чому дати розділяють

На тій самій багатошаровій пам’ятці були й гончарні посудини XII століття. Для їх датування дослідник враховував форму верхнього краю, склад керамічної маси та випал. Ці ознаки стосуються пізнішої групи речей, а не переносять середньовічну дату на ліпний посуд.⁠[1]

Звіт показує різні способи отримання матеріалу: поверхневий збір і перевірку нашарувань шурфами. Кожен опис прив’язаний до свого обстеження. Зберігаючи це розрізнення, можна говорити про кілька давніх поселень біля Білогородки, не зводячи всі перелічені культури до історії одного місця.⁠[1]