Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ГУЛЯНИКИ село при рѣчкѣ Чучинкѣ въ 3-хъ верстахъ выше села этаго 1) имени. Земли въ имѣніи 1750 десятинъ. Жителей обоего пола въ 92 дворахъ 574. Въ 1740 году въ селѣ было 47 дворовъ; въ 1792, дворовъ 77, а жителей обоего пола 470. До начала текущаго вѣка Гуляники причислялись къ Ржищевскому имѣнію; въ настоящее же время составляетъ отдѣльное вотчинное имѣніе Алексѣя Осиповича Конопацкаго (латин. испов.).
Переклад
УЛЯНИКИ, село біля річки Чучинки, за 3 версти вище села з цією 1) назвою. Землі в маєтку 1750 десятин. Жителів обох статей у 92 дворах 574. 1740 року в селі було 47 дворів; 1792 року — 77 дворів, а жителів обох статей 470. До початку нинішнього століття Уляники приписувалися до ржищівського маєтку; нині ж вони становлять окремий вотчинний маєток Олексія Осиповича Конопацького (латин. віросп.).
Оригінал
Церковь Михайловская, деревянная, 7-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена 1768 года, какъ свидѣтельствуетъ надпись на одверьяхъ церковныхъ. Предшествовавшая церковь, какъ значится въ визитахъ Каневскаго деканата за 1740 и 3746 годы, была построена въ 1720 году и притомъ на мѣстѣ давнѣйшей, была о двухъ куполахъ дранью покрытыхъ, а колокольня тростникомъ. На колокольнѣ находилось два дзвона громадскихъ, а третій капланскій Михаила Родзановскаго, съ подписомъ ойца его и матки: Андрея и Параскевы. Предъ Родзановскимъ въ Гуляникахъ священствовалъ Никифоръ Юзефовичъ, посвященный въ Кіевѣ въ 1709 году митрополитомъ Іоасафомъ Краковскимъ. Ему визитаторъ 1740 года назначилъ 16 недѣль сроку для испрошенія себѣ инсталляціи (утвержденія) уніатскаго митрополита, подъ угрозою въ противномъ случаѣ запрещенія богослуженія и удаленія изъ Гуляникъ. Замѣчательно, что священникъ села Гуляникъ Юзефовичъ и Родзановскій, какъ записано въ визитахъ, во время владѣнія имѣніемъ Михаила Щепіовскаго—судьи гродского Житомірскаго (съ 1730—по 1746 г.), не увольнялись отъ аренды (обязанности покупать водку у владѣльческаго шинкаря), а дьячекъ и пономарь отработывали панщину.
Переклад
Церква Михайлівська, дерев’яна, 7-го класу; землі має в указній пропорції; збудована 1768 року, як засвідчує напис на церковних одвірках. Попередня церква, як записано у візитах Канівського деканату за 1740 і 3746 [1746] роки, була збудована 1720 року, до того ж на місці давнішої; вона мала дві бані, криті драницею, а дзвіниця була крита очеретом. На дзвіниці було два громадські дзвони, а третій — капланський [тобто священника] Михайла Родзановського, з написом [імен] його батька й матері: Андрія і Параскеви. До Родзановського в Уляниках священствував Никифор Юзефович, висвячений у Києві 1709 року митрополитом Іоасафом Краковським. Візитатор 1740 року дав йому 16 тижнів строку, щоб випросити собі інсталяцію (затвердження) уніатського митрополита, під загрозою, що інакше йому заборонять правити богослужіння й усунуть з Уляників. Примітно, що священники села Уляників Юзефович і Родзановський, як записано у візитах, за часів, коли маєтком володів Михайло Щепіовський — житомирський гродський суддя (з 1730 по 1746 р.), не звільнялися від аренди (обов’язку купувати горілку у власницького шинкаря), а дячок і паламар відробляли панщину.
Оригінал
Въ этомъ селеніи и во всѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ кромѣ помѣщика и его семейства не живутъ римскіе католики между народомъ, мы не считали нужнымъ при исчисленіи народонаселенія, показывать особо счетъ лицъ латинскаго исповѣданія; такъ какъ нахожденіе въ этихъ мѣстностяхъ этаго чуждаго элемента мы признаемъ случайнымъ и обусловленнымъ нынѣшнимъ законодательствомъ.
Переклад
У цьому селі й в усіх місцевостях, де, крім поміщика та його родини, серед народу не живуть римо-католики, ми не вважали за потрібне, обчислюючи населення, окремо показувати кількість осіб латинського віросповідання, бо перебування в цих місцевостях цього чужого елемента вважаємо випадковим і зумовленим нинішнім законодавством.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 1750 десятин ≈ 1912 га. Перерахунок наш.
Назва. «Гуляники» — Уляники.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Вотчинне» маєток. Маєток у повній спадковій власності поміщика.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Сторінки
- 55 · скан 55
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 55. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/ulianyky/
