Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ТРИПОЛЬ мѣстечко на правой сторонѣ Днѣпра, ниже Кіева въ 50 верстахъ, расположено на возвышенности обривистой со всѣхъ сторонъ. При мѣстечкѣ впадаютъ въ Днѣпръ двѣ значительныя рѣчки Стугна и Красна, по долинамъ коихъ, подтапливаемымъ иногда весенними водами, расположена часть мѣстечка. Жигелей обоего пола: христіанъ 2562, евреевъ 363. Мѣстоположеніе Триполя весьма благопріятно развитію въ немъ торговли. Удобныя дороги могли бы соединять его и безъ сомнѣнія въ древности соединяли съ хлѣбородными и лѣсистыми округами губерніи, а Днѣпръ придавалъ жизнь дѣятельности его жителей. Самое названіе по мнѣнію нѣкоторыхъ произошло отъ того, что при Триполѣ сходятся углы трехъ хлѣбородныхъ равнинъ, которые ограничиваются рѣками: первая Днѣпромъ и Бобрицею, другая Бобрицею и Красною, третья Красною и Стугною. Отсюда значительность Триполя въ древности. Объ немъ рано упоминается въ лѣтописяхъ. До татарскаго нашествія Триполь нѣкоторое время считался особымъ удѣльнымъ княженіемъ. Изъ удѣльныхъ князей Триполя упоминаются въ лѣтописяхъ: Владиміръ Мстиславичъ княжившій съ 1162 года, Мстиславъ Мстиславичъ и Мстиславъ Владиміровичъ, нѣсколько позже. Въ 1205 году русскіе князья послѣ удачнаго похода противъ половцевъ соединились въ Триполѣ, чтобы здѣлать мироположеніе—дружелюбный раздѣлъ волостей; но перессорились 1). Земляныя укрѣпленія Триполя, коихъ остатки и теперь видны, построены въ эту эпоху съ цѣлію удержанія первыхъ натисковъ половцевъ и прочихъ кочевыхъ ордъ, при нападеніяхъ ихъ на Кіевъ. Валы въ нѣкоторыхъ мѣстахъ идутъ въ два и три ряда и окружаютъ возвышенность Триполя. По мѣстамъ они подмыты днѣпровскими волнами и обвалились уже. Урочища въ мѣстечкѣ носятъ названія: Кисилевка, Закраска, Прилѣпка, Комаровка, Бѣлагора, Орлова гора, Лихая груша, Вахровщина, Терпиловъ лѣсъ, Ромашковъ лѣсъ. Триполь вмѣстѣ съ селами: Халепьемъ, Вытачевомъ, Стайками и другими отдѣленъ отъ польши, по Андрусовскому миру и съ того времени состоялъ въ числѣ митрополичьихъ имѣній до 1787 года. Къ Трипольскому митрополичьему имѣнію, какъ значится въ универсалѣ 1709 года гетмана Скоропадскаго 1), принадлежали слѣдующія села: Гусачовка, Матяшовка, Григоровка, Долина, Германовка, Красное, Козіевка, Деревяна, Жуковцы, Черняховъ, Лучки, Злодіевка, Вытачевъ, Халепье, пустое Веремье, Шивировка, Стугна, Стремятичи, Лукавица великая и малая, и Анупково.
Переклад
ТРИПІЛЛЯ, містечко на правому березі Дніпра, за 50 верст нижче Києва, лежить на підвищенні, урвистому з усіх боків. Біля містечка впадають у Дніпро дві чималі річки, Стугна і Красна, по долинах яких, що їх іноді підтоплюють весняні води, розташована частина містечка. Жителів обох статей: християн 2562, євреїв 363. Розташування Трипілля дуже сприятливе для розвитку в ньому торгівлі. Зручні дороги могли б сполучати його — і, без сумніву, в давнину сполучали — з хлібородними й лісистими округами губернії, а Дніпро пожвавлював діяльність його жителів. Сама назва, на думку деяких, виникла від того, що біля Трипілля сходяться кути трьох хлібородних рівнин, обмежених річками: перша — Дніпром і Бобрицею, друга — Бобрицею і Красною, третя — Красною і Стугною. Звідси й значення Трипілля в давнину. Літописи згадують про нього рано. До татарської навали Трипілля деякий час вважалося окремим удільним князівством. Серед удільних князів Трипілля літописи згадують Володимира Мстиславича, що княжив від 1162 року, а дещо пізніше — Мстислава Мстиславича і Мстислава Володимировича. 1205 року руські князі після вдалого походу проти половців з’їхалися в Трипіллі, щоб учинити мироположення — дружній поділ волостей, але пересварилися 1). Земляні укріплення Трипілля, рештки яких видно й тепер, збудовано в цю добу, щоб стримувати перші натиски половців та інших кочових орд, коли ті нападали на Київ. Вали в деяких місцях ідуть у два й три ряди й оточують підвищення Трипілля. Місцями їх підмили дніпровські хвилі, і вони вже обвалилися. Урочища в містечку мають назви: Кисилевка, Закраска, Приліпка, Комаровка, Білагора, Орлова гора, Лихая груша, Вахровщина, Терпилов ліс, Ромашков ліс. Трипілля разом із селами Халеп’ям, Витачевом, Стайками та іншими відійшло від Польщі за Андрусівським миром і відтоді аж до 1787 року належало до митрополичих маєтків. До трипільського митрополичого маєтку, як значиться в універсалі 1709 року гетьмана Скоропадського 1), належали такі села: Гусачівка, Матяшовка, Григорівка, Долина, Германівка, Красне Перше, Козієвка, Деревяна, Жуківці, Черняхів, Лучки, Злодієвка, Витачів, Халеп’я, пусте Верем’я, Шивировка, Стугна, Стремятичі, Лукавиця велика й мала та Анупково.
Оригінал
Полн. Собр. Рус. лѣт. том. I, стр. 179.
Переклад
Полн. Собр. Рус. лѣт., т. I, с. 179.
Оригінал
Въ Триполѣ родился въ 1698 году отъ мѣщанина Ивана Щербака и матери Анны, Кіевскій митрополитъ Тимоѳей Щербацкій †1767, въ крещеніи названный Тихономъ.
Переклад
У Трипіллі 1698 року народився від міщанина Івана Щербака й матері Анни київський митрополит Тимофій Щербацький †1767, у хрещенні названий Тихоном.
Оригінал
Въ настоящее время въ мѣстечкѣ двѣ деревянныя церкви, 5-го класса:
Переклад
Нині в містечку дві дерев’яні церкви 5-го класу:
Оригінал
Введенская среди торговой площади, построена 1797 года стараніемъ бывшаго протоіерея Іакова Гуляницкаго. Въ 1847 году она починена на счетъ казны; земли имѣетъ 78 десятинъ.
Переклад
Введенська — посеред торгової площі; збудована 1797 року стараннями колишнього протоієрея Іакова Гуляницького. 1847 року її полагоджено коштом казни; землі має 78 десятин.
Оригінал
Николаевская въ нижней части мѣстечка, построена 1791 года, бывшимъ священникомъ Матѳеемъ Русалимовымъ. Земли имѣетъ съ лѣсомъ 75 десятинъ.
Переклад
Миколаївська — в нижній частині містечка; її збудував 1791 року колишній священик Матфей Русалимов. Землі з лісом має 75 десятин.
Оригінал
Въ нѣсколькихъ саженяхъ отъ Введенской церкви существовала и третья деревянная церковь во имя Преображенія Господня, сгорѣвшая 1-го мая 1854 года. Она была построена въ 1761 году. Въ настоящее время причтъ ея, состоя въ 5-мъ классѣ и пользуясь ея угодіями до 67 десятинъ пространствомъ, предназначенъ къ переводу въ деревню Деревяну, гдѣ предполагается построить Преображенскую церковь и образовать приходъ изъ деревень: Деревяной, Щербаневки и Злодіевки.
Переклад
За кілька сажнів від Введенської церкви існувала й третя дерев’яна церква, на честь Преображення Господнього, що згоріла 1 травня 1854 року. Її було збудовано 1761 року. Нині її причт, який належить до 5-го класу й користується її угіддями площею до 67 десятин, призначено перевести в село Деревяну, де передбачається збудувати Преображенську церкву й утворити парафію із сіл Деревяної, Щербаневки і Злодієвки.
Оригінал
Деревня Деревяна въ 5-ти верстахъ отъ Триполья при безъименномъ ручьѣ, впадающемъ ниже деревни Щербаневки въ рѣку Красну. Жителей обоего пола 718. Кажется это Деревская волость, пожалованная печерскому монастырю Ярополкомъ Изяславичемъ.
Переклад
Село Деревяна — за 5 верст від Трипілля, при безіменному струмку, що нижче села Щербаневки впадає в річку Красну. Жителів обох статей 718. Здається, це Деревська волость, яку Ярополк Ізяславич подарував Печерському монастирю.
Оригінал
Щербаневка при рѣкѣ Краснѣ въ 3-хъ верстахъ выше Триполя. Жителей обоего пола 473.
Переклад
Щербаневка — при річці Красній, за 3 версти вище Трипілля. Жителів обох статей 473.
Оригінал
Злодіевка при рѣкѣ Стугнѣ въ 2-хъ верстахъ отъ Триполя. Жителей обоего пола 476.
Переклад
Злодієвка — при річці Стугні, за 2 версти від Трипілля. Жителів обох статей 476.
Оригінал
Опис. Кіево-Софійскаго собора Евгенія, прим. стр. 187.
Переклад
Опис. Кіево-Софійскаго собора Евгенія, прим., с. 187.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 50 верст ≈ 53,3 км; 78 десятин ≈ 85,2 га; 75 десятин ≈ 81,9 га; 67 десятин ≈ 73,2 га; 5 верст ≈ 5,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Триполь» — Трипілля.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «КІЕВСКІЙ УѢЗДЪ»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 43–44. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/trypillia/