Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
СТАРОСТИНЦЫ, село въ гористомъ мѣстоположеніи, при соединеніи ручьевъ Мыки и Гопчицы. Жителей обоего пола, вмѣстѣ съ деревнею Иваньками, въ одной верстѣ отстоящею: православныхъ 1435, римскихъ католиковъ 16, евреевъ 4. Изъ числа жителей 348 живутъ въ деревнѣ Иванкѣ. Самое названіе села показываетъ, что оно очень старое. Въ доказательство этаго жители указываютъ на кладбище, гдѣ была прежде церковь, нынѣ занимаемое усадьбою священника и переполненное гробами. Въ прошломъ вѣкѣ село принадлежало къ Погребисскому ключу. Въ 1800 году Старостинцы съ Бухнами и нѣкоторыми другими имѣніями отъ графа Ржевусскаго купилъ Каспръ Ивановскій. По смерти его въ 1828 году владѣлъ имѣніемъ сынъ его Петръ. Онъ умеръ въ 1847 году, а Старостинцы съ Бухнами и Бѣлашками въ Бердичевскомъ уѣздѣ достались дочери его Каролинѣ, по мужу княгинѣ Витгенштейнъ; и такъ какъ она съ 1849 года, живетъ постоянно за границею: то надъ имѣніемъ ея по Высочайшему повелѣнію учреждена опека. Земли въ Старостинцахъ съ Иванькою и Бухаями числится 6335 десятинъ.
Переклад
СТАРОСТИНЦІ, село в гористій місцевості, біля злиття струмків Мики й Гопчиці. Жителів обох статей разом із селом Іваньками, що лежить за одну версту: православних 1435, римо-католиків 16, євреїв 4. З числа жителів 348 живуть у селі Іванці. Сама назва села свідчить, що воно дуже старе. На доказ цього жителі вказують на кладовище, де колись стояла церква; тепер його займає садиба священника, і воно переповнене трунами. Минулого століття село належало до Погребищенського ключа. 1800 року Старостинці з Бухнами та деякими іншими маєтками купив у графа Ржевуського Каспер Івановський. Після його смерті 1828 року маєтком володів його син Петро. Він помер 1847 року, а Старостинці з Бухнами й Білашками в Бердичівському повіті дісталися його дочці Кароліні, за чоловіком — княгині Вітгенштейн; а оскільки вона з 1849 року постійно живе за кордоном, то над її маєтком з найвищого повеління встановлено опіку. Землі в Старостинцях з Іванькою і Бухнами налічується 6335 десятин.
Оригінал
Церковь во имя мученицы Параскевы, каменная, съ колокольнею на четырехъ каменныхъ столбахъ, построена въ 1825 году помѣщикомъ Каспромъ Ивановскимъ, при пособіи прихожанъ. Иконостасъ въ ней поставленъ изъ прежней церкви, и по нѣкоторымъ соображеніямъ имѣетъ 200 лѣтъ существованія. О прежней деревяной церкви въ визитахъ 1741 и 1746 года, Погребисскаго деканата говорится, что она окончена постройкою на мѣстѣ давнѣйшей въ 1741 году, что она съ тремя верхами, гонтою покрытыми, прихожанъ во время визиты считалось 80 дворовъ. Священникомъ при ней былъ Іеремія Вомиковскій. Въ настоящее время Старостинецкая церковь по штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ указную пропорцію.
Переклад
Церква на честь мучениці Параскеви, кам’яна, з дзвіницею на чотирьох кам’яних стовпах, збудована 1825 року поміщиком Каспером Івановським за допомогою парафіян. Іконостас у ній поставлено з попередньої церкви, і, за деякими міркуваннями, йому 200 років. Про попередню дерев’яну церкву у візитах Погребищенського деканату 1741 і 1746 років сказано, що її добудовано на місці давнішої 1741 року, що вона має три верхи, покриті гонтом, і що парафіян під час візити налічувалося 80 дворів. Священником при ній був Ієремія Вомиковський. Нині старостинецька церква за штатом належить до 5-го класу; землі має указну пропорцію.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 6335 десятин ≈ 6921 га. Перерахунок наш.
Назва. «Старостинцы» — Старостинці.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Мѣстечка и селенія принадлежавшія въ прошломъ и текущемъ столѣтіи разнымъ лицамъ.»
- Сторінки
- 247 · скан 247
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 247. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/starostyntsi/