Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
САЛОГУБОВКА, село въ 7-ми верстахъ на западъ отъ м. Животова, при безъименномъ ручьѣ въ Роську впадающемъ. Жителей обоего пола: православныхъ 792, римскихъ католиковъ 33, евреевъ 11. Въ селѣ находятся слѣдующіе собственники:
Переклад
СОЛОГУБІВКА, село за 7 верст на захід від м. Животова, біля безіменного струмка, що впадає в Роську. Жителів обох статей: православних 792, римо-католиків 33, євреїв 11. У селі є такі власники:
Оригінал
| ЗЕМЛИ ДЕС. | Р. Д. М. П. | ||
| а) Францъ Осиповичъ Кошарскій | 908 | — | 165. |
| б) Людвикъ Чарнецкій | 438 | — | 52. |
| в) Фердинандъ Ягелло | 260 | — | 37. |
| г) Адамъ Иванскій | 193 | — | 28. |
| д) Іустинъ Стецкій | 277 | — | 27. |
| е) Приходская церковь | 47 | — | — |
Переклад
| ЗЕМЛІ ДЕС. | Р. Д. Ч. С. [ревізьких душ чоловічої статі] | ||
| а) Франц Осипович Кошарський | 908 | — | 165. |
| б) Людвик Чарнецький | 438 | — | 52. |
| в) Фердинанд Ягелло | 260 | — | 37. |
| г) Адам Іванський | 193 | — | 28. |
| д) Іустин Стецький | 277 | — | 27. |
| е) Парафіяльна церква | 47 | — | — |
Оригінал
Церковь Варваринская, деревяная, 7-го класса; построена 1755 года, тщаніемъ помѣщиковъ Констанціи изъ дому Вижицкихъ и мужа ея Карла Куницкаго.
Переклад
Церква Варваринська, дерев’яна, 7-го класу; збудована 1755 року старанням поміщиків Констанції з дому Вижицьких і її чоловіка Карла Куницького.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км. Перерахунок наш.
Назва. «Салогубовка» — Сологубівка.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 325–326. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/solohubivka/
