Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
РАСТОВКА МАЛАЯ, отдѣляется отъ великой только оврагомъ и небольшою поляною, лежитъ при ручьѣ Жиди въ 2-хъ верстахъ отъ села Чагова. Жителей обоего пола 502. Принадлежитъ къ имѣнію Кошовскаго.
Переклад
МАЛА РОСТІВКА, відокремлена від Великої лише яром і невеликою галявиною, лежить біля струмка Жиді, за 2 версти від села Чагова. Жителів обох статей 502. Належить до маєтку Кошовського.
Оригінал
Церковь Покровская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена 1776 года.
Переклад
Церква Покровська, дерев’яна, 5-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1776 року.
Оригінал
Къ приходу Малорастовскому причислена большая деревня Мервинъ, въ 6-ти верстахъ отъ церкви. Она лежитъ при большой дорогѣ изъ Липовца въ Монастырища. Жителей обоего пола 1049; земли 2379 десятинъ. Принадлежитъ Іосифу Лаврентьевичу Здзѣховскому, имѣющему здѣсь свою резиденцію (латин. испов., сынъ Лаврентій род. 1830 года. Ему принадлежитъ село Коссы въ Балтскомъ уѣздѣ и Блуденская волость въ Гродненской губерніи; всего съ Мервинскимъ 1500 рев. душъ муж. пола). Мервинъ примѣчателенъ тѣмъ, что близъ него на полѣ найдена каменная баба или истуканъ. Только два такихъ истукана, составляющихъ обыкновенную принадлежность могилъ Херсонскихъ степей, найдены на могилахъ Кіевской губерніи: въ Субботовѣ и Мервинѣ. Мервинскій истуканъ несравненно искуснѣйшей работы, нежели Субботовскій. Онъ изображаетъ женщину съ сложенными руками, съ кольцами въ ушахъ, съ отрощенными волосами, а на головѣ что-то въ родѣ корзинки. Статуя этя выдѣлана изъ дикаго камня, какого нѣтъ въ окрестностяхъ. Она перенесена въ садъ владѣльца, и жаль, если она будетъ отправлена, подобно другимъ древностямъ, открываемымъ въ Кіевской губерніи, въ Варшаву, или Вильну, а не Кіевъ, по извѣстному равнодушію присылаемыхъ къ намъ изъ Дерпта ученыхъ къ расхищенію остатковъ старины, открываемыхъ въ окрестностяхъ Кіева 1).
Переклад
До малоростівської парафії приписано велике село Мервин, за 6 верст від церкви. Воно лежить при великій дорозі з Липовця в Монастирище. Жителів обох статей 1049; землі 2379 десятин. Належить Іосифові Лаврентійовичу Здзеховському, який має тут свою резиденцію (лат. віросп., син Лаврентій нар. 1830 року. Йому належать село Косси в Балтському повіті та Блуденська волость у Гродненській губернії; усього разом із мервинським [маєтком] 1500 рев. душ чол. статі). Мервин примітний тим, що поблизу нього в полі знайдено кам’яну бабу, або боввана. Лише два такі боввани, що є звичайною приналежністю могил херсонських степів, знайдено на могилах Київської губернії: у Суботові та Мервині. Мервинський бовван незрівнянно майстернішої роботи, ніж суботівський. Він зображає жінку зі складеними руками, з кільцями у вухах, з відрощеним волоссям, а на голові — щось на зразок кошика. Ця статуя виготовлена з дикого каменю, якого немає в околицях. Її перенесено в сад власника, і шкода, якщо її відправлять, як і інші старожитності, що їх знаходять у Київській губернії, до Варшави чи Вільна, а не до Києва, через відому байдужість учених, яких присилають до нас із Дерпта, до розкрадання решток старовини, що їх знаходять в околицях Києва 1).
Оригінал
Напримѣръ, извѣстное собраніе Свидзинскаго досталось Польшѣ; и когда по смерти Собирателя, польскаго патріота, незнали, что дѣлать съ собранными имъ учеными сокровищами: то никто изъ нашихъ ученыхъ не предъявилъ на нихъ правъ Кіева. Вообще древностей нашего края скорѣе должно искать въ музеумахъ Варшавы и Вильны, нежели Кіева, Москвы и Санктпетербурга.
Переклад
Наприклад, відома збірка Свидзинського дісталася Польщі; і коли після смерті збирача, польського патріота, не знали, що робити із зібраними ним науковими скарбами, то ніхто з наших учених не заявив на них прав Києва. Узагалі старожитностей нашого краю радше слід шукати в музеях Варшави й Вільна, ніж Києва, Москви та Санкт-Петербурга.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 6 верст ≈ 6,4 км; 2379 десятин ≈ 2599 га. Перерахунок наш.
Назва. «Растовка Малая» — Мала Ростівка. Тепер — село Мала Ростівка Вінницького району Вінницької області.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
- Сторінки
- 325 · скан 325
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 325. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/mala-rostivka/