Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ШЕРШНИ село на лѣвой сторонѣ рѣки Ирши, первое при вступленіи этой рѣки изъ Житомирскаго въ Радомысльскій уѣздъ. Часть уѣзда, въ коей лежитъ это небольшое село, имѣющее жителей обоего пола 428, принадлежитъ къ худшимъ по плодородію землямъ уѣзда; и потому жители бѣдны и самое селеніе имѣетъ мрачный и убогій видъ. Впрочемъ въ преданіи народномъ сохранилось, что Шершни нѣкогда считались мѣстечкомъ съ значительнымъ населеніемъ. Памятниками этаго древняго мѣстечка остались валы, давнее церковище, занятое нынѣ сельскимъ кладбищемъ, а также открываемые во время паханія на поляхъ близъ села широкіе каменные фундаменты какихъ-то древнихъ строеній. Шершни съ Новаками и окрестными деревнями принадлежали въ послѣднее время польскаго владычества Дубравскому, который при присоединеніи края къ Россіи, оставилъ имѣніе и бѣжалъ заграницу. Почему имѣнія эти, какъ сказано выше, причислены къ казеннымъ и отдаваемы были въ аренду Русскимъ вельможамъ: Котузову и зятю его генералу Хитрову. Нынѣ крестьяне состоятъ на оброкахъ, а обширные лѣса Шершневскіе, такъ же какъ и Шепелицкіе причислялись къ корабельнымъ. Въ Шершняхъ состоитъ волостное управленіе, подъ вѣдѣніемъ котораго состоитъ село Новаки и деревни: Рудня Шершневская, Старики, Соболевка и Омельяне.
Переклад
ШЕРШНІ, село на лівому березі річки Ірші, перше після того, як ця річка входить із Житомирського в Радомисльський повіт. Частина повіту, в якій лежить це невелике село, що має 428 жителів обох статей, належить до найгірших за родючістю земель повіту; тому жителі бідні, і саме село має похмурий і вбогий вигляд. Утім, у народному переказі збереглося, що Шершні колись вважалися містечком зі значним населенням. Пам’ятками цього давнього містечка лишилися вали, давнє церковище, нині зайняте сільським цвинтарем, а також широкі кам’яні фундаменти якихось давніх будівель, що їх відкривають під час оранки на полях біля села. Шершні з Новаками й навколишніми селами належали за останніх часів польського панування Дубравському, який під час приєднання краю до Росії покинув маєток і втік за кордон. Тому ці маєтки, як сказано вище, приписано до казенних, і їх віддавали в оренду російським вельможам: Котузову та його зятеві генералові Хитрову. Нині селяни перебувають на оброках, а розлогі шершнівські ліси, так само як і шепелицькі, зараховували до корабельних. У Шершнях міститься волосне правління, у віданні якого перебувають село Новаки та села: Рудня Шершневська, Старики, Соболевка й Омельяне.
Оригінал
Церковь во имя Воздвиженія креста Господня, деревяная, построена на мѣсто прежней около 1750 года, по ветхости своей была починена на счетъ казны въ 1849 году. По штатамъ состоитъ въ 7-мъ классѣ; земли имѣетъ 51 десятину. Къ ней причисляются слѣдующія казенныя деревни:
Переклад
Церква на честь Воздвиження Хреста Господнього, дерев’яна, збудована на місці попередньої близько 1750 року; 1849 року через старість її відремонтовано коштом казни. За штатом належить до 7-го класу; землі має 51 десятину. До неї приписано такі казенні села:
Оригінал
Соболевка при рѣчкѣ Злобичѣ въ 8-ми верстахъ отъ Шершней. Жителей обоего пола, вмѣстѣ съ Шершневскою Будою, при той же рѣчкѣ на 1 версту выше лежащею, 130.
Переклад
Соболевка на річці Злобич, за 8 верст від Шершнів. Жителів обох статей разом із Шершневською Будою, що лежить на тій самій річці на 1 версту вище, — 130.
Оригінал
Старики въ 5-ти верстахъ выше по рѣкѣ Иршѣ на лѣвой ея сторонѣ. Жителей обоего пола 142.
Переклад
Старики за 5 верст вище по річці Ірші, на її лівому березі. Жителів обох статей 142.
Оригінал
Рудня Шершневская въ 2-хъ верстахъ ниже Шершней по рѣкѣ Иршѣ. Жителей обоего пола 30, исключительно римскихъ католиковъ.
Переклад
Рудня Шершневська за 2 версти нижче Шершнів по річці Ірші. Жителів обох статей 30, виключно римо-католиків.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 51 десятина ≈ 55,7 га; 8 верст ≈ 8,5 км; 1 верста ≈ 1,1 км; 5 верст ≈ 5,3 км; 2 версти ≈ 2,1 км. Перерахунок наш.
Назва. «Шершни» — Шершні.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ ДО 1795 ГОДА КЪ РАДОМЫСЛЬСКОМУ ИЛИ ПОЛѢССКОМУ ИМѢНІЮ КІЕВСКИХЪ МИТРОПОЛИТОВЪ, СНАЧАЛА ПРАВОСЛАВНЫХЪ, А ПОТОМЪ УНІАТСКИХЪ *).»
- Сторінки
- 126 · скан 126
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 126. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/shershni/