Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОЧЕРОВЪ село лежитъ при Кіево-Брестскомъ шоссе въ 75-ти верстахъ отъ Кіева; изъ села отдѣляется новая почтовая дорога въ городъ Радомысль, въ 17-ти веротахъ отстоящій. Жителей обоего пола: православныхъ 878, римскихъ католиковъ 98 и евреевъ 25. Въ 1783 году было 105 домовъ и 604 жителей обоего пола. Въ половинѣ прошлаго вѣка Кочеровъ принадлежалъ къ Брусиловскому ключу Щенснаго Чацкаго—подчашія короннаго. Въ недавнее время большая половина этаго села, а также деревни: Царовка, Лукашовка, Хващовка и Калиновка, по ручью Виліи расположенныя, принадлежали княгинѣ Александрѣ Радзивиллъ. Часть эта, заключающая въ себѣ 2373 десятины земли и 279 ревизскихъ душъ, нынѣ принадлежитъ помѣщику Павлу Карпенко (правосл.). Кромѣ того въ селѣ есть части:
Переклад
КОЧЕРІВ, село, лежить при Києво-Брестському шосе, за 75 верст від Києва; від села відходить нова поштова дорога до міста Радомишля, що лежить за 17 верст. Жителів обох статей: православних 878, римо-католиків 98 і євреїв 25. 1783 року було 105 домів і 604 жителі обох статей. У середині минулого століття Кочерів належав до брусилівського ключа Щенсного Чацького — підчашого коронного. Нещодавно більша половина цього села, а також села Царовка, Лукашовка, Хващовка й Калиновка, розташовані над струмком Вілією, належали княгині Олександрі Радзивілл. Ця частина, що містить 2373 десятини землі й 279 ревізьких душ, нині належить поміщикові Павлові Карпенку (правосл.). Крім того, в селі є частини:
Оригінал
| земли дес. | р. д. м. п. | ||
| а) Петра Кирилловича Скородинскаго (правосл.) | 669 | — | 70. |
| б) Аполлоніи Матвѣевны Сохацкой (латин. испов.) | 527 | — | 52. |
| в) Курмановичамъ Осовецкимъ (латин. испов.) | 100 | — | 23. |
| г) Проскурѣ Сущанскому | 57 | — | 8. |
Переклад
| землі дес. | р. д. ч. с. [ревізьких душ чоловічої статі] | ||
| а) Петра Кириловича Скородинського (правосл.) | 669 | — | 70. |
| б) Аполлонії Матвіївни Сохацької (латин. віросп.) | 527 | — | 52. |
| в) Курмановичів Осовецьких (латин. віросп.) | 100 | — | 23. |
| г) Проскури Сущанського | 57 | — | 8. |
Оригінал
Церковь во имя Покрова пресвятыя Богородицы, деревяная на каменномъ фундаментѣ, съ такою же колокольнею, состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 45 десятинъ; построена въ 1751 году на мѣсто древнѣйшей. Въ ней примѣчателенъ образъ Божія Матери, еще въ прошломъ вѣкѣ прославленный чудесами. Въ визитѣ 1783 года (Радомысльскаго деканата) записано, что первое чудо явилось въ образѣ семъ при перенесеніи его изъ олтаря для помѣщенія между намѣстными образами 17-го мая 1749 года. Впрочемъ унитскій визитаторъ въ 1783 году обязалъ тогдашняго священника Іоанна Сѣвковскаго исходатайствовать откуда слѣдуетъ декретъ, утверждающій особенное присутствіе благодати Божіей въ образѣ Кочеровской Божіей Матери, подъ опасеніемъ лишиться священническаго мѣста. Деревня Царовка, причисленная къ Кочеровскому приходу лежитъ въ 5-ти верстахъ отъ церкви. Жителей имѣетъ обоего пола 273. Принадлежитъ Карпенку.
Переклад
Церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, дерев’яна на мурованому фундаменті, з такою самою дзвіницею, належить до 5-го класу; землі має 45 десятин; збудована 1751 року на місці давнішої. У ній примітний образ Божої Матері, уславлений чудесами ще минулого століття. У візиті 1783 року (Радомисльського деканату) записано, що перше чудо явилося в цьому образі, коли його переносили з вівтаря, щоб помістити серед намісних образів, 17 травня 1749 року. Утім, уніатський візитатор 1783 року зобов’язав тодішнього священника Іоанна Сівковського виклопотати, де належить, декрет, який підтверджував би особливу присутність Божої благодаті в образі Кочерівської Божої Матері, під загрозою позбутися священницького місця. Село Царовка, приписане до кочерівської парафії, лежить за 5 верст від церкви. Жителів обох статей має 273. Належить Карпенкові.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 75 верст ≈ 80 км; 2373 десятини ≈ 2593 га; 45 десятин ≈ 49,2 га; 5 верст ≈ 5,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Кочеровъ» — Кочерів.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Радомисльський повіт, «СЕЛЕНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ РАЗНЫМЪ ПОМѢЩИКАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 169–170. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kocheriv/