Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

166. БРУСИЛОВЪ. Названіе свое мѣстечко получило отъ слова брусъ, такъ какъ оно обязано своимъ возвышеніемъ торговлѣ брусьями и вообще лѣсомъ. Одно урочище, на сѣверозападъ, называется Батыевымъ. Въ мѣстечкѣ довольно ремесленниковъ изъ евреевъ и изъ христіанъ (до 60 м. п.). О давнемъ владѣльцѣ Брусилова Яцкѣ Бутовичѣ и военномъ похожденіи его на мѣстечко Форощъ, см. въ Арх. Ю. З. Р. томъ I, стр. 23—26. Въ 1746 году Брусиловъ принадлежалъ братьямъ Ольшанскимъ: Юрію, старостѣ Овруцкому и Михаилу, подкоморію Луцкому; а по смерти ихъ поступилъ, по завѣщанію, къ Ѳаддею Чацкому, построившему въ Брусиловѣ капуцынскій римскій монастырь, хотя Римлянъ въ его время здѣсь было еще меньше, нежели теперь. Воскресенская церковь, по точнѣйшимъ розысканіямъ, сдѣланнымъ настоящимъ ея священникомъ Платономъ Демченкомъ, построена 1738 года, при священникѣ Гавріилѣ Спорадкевичѣ, на мѣстѣ старой, съ 1711 года стоявшей. Въ то же время основана при ней прихожанами богадѣльня, подкрѣпленная въ 1821 году пожертвованіемъ, сдѣланнымъ поручикомъ Антоніемъ Лобачевскимъ 3000 рублей ассигнаціями. Землевладѣльцы Брусиловскіе латинскаго исповѣданія не принимали, къ сожалѣнію, никакого участія къ развитію этаго полезнаго заведенія для простаго народа, посвящая всѣ свои заботы капуцынамъ. Проценты отъ пожертвованнаго Лобачевскимъ капитала расходуются, подъ надзоромъ священника, на ремонтное содержаніе богадѣльнаго дома, отопленіе его и одежду для бѣднѣйшихъ. Пищу призрѣваемые получаютъ въ изобиліи отъ благотворителей. Въ Воскресенской церкви достопримѣчательно Евангеліе, въ 1636 году напечатанное, съ подписью, что оно пожертвовано въ 1641 году въ Вознесенскую Новомѣсскую церковь паніею Евдокіею Семеновною Бутовичевою.

Переклад

166. БРУСИЛІВ. Свою назву містечко дістало від слова брус, бо своїм піднесенням завдячує торгівлі брусами й загалом лісом. Одне урочище, на північному заході, називається Батиєвим. У містечку досить ремісників з євреїв і з християн (до 60 осіб чоловічої статі). Про давнього власника Брусилова Яцька Бутовича та його воєнний похід на містечко Форощ див. Арх. Ю. З. Р., том I, с. 23—26. 1746 року Брусилів належав братам Ольшанським: Юрієві, овруцькому старості, і Михайлові, луцькому підкоморію; а після їхньої смерті перейшов за заповітом до Фаддея Чацького, який збудував у Брусилові капуцинський римо-католицький монастир, хоча римо-католиків за його часів тут було ще менше, ніж тепер. Воскресенську церкву, за точнішими розвідками, які провів її теперішній священик Платон Демченко, збудовано 1738 року, за священика Гаврила Спорадкевича, на місці старої, що стояла з 1711 року. Тоді ж парафіяни заснували при ній богадільню, яку 1821 року підтримав пожертвою в 3000 рублів асигнаціями поручик Антоній Лобачевський. Брусилівські землевласники латинського віросповідання, на жаль, не брали жодної участі в розвитку цього корисного для простого народу закладу, віддаючи всі свої турботи капуцинам. Відсотки з капіталу, пожертвуваного Лобачевським, витрачаються під наглядом священика на ремонт і утримання будинку богадільні, його опалення та одяг для найбідніших. Їжу опікувані одержують у достатку від благодійників. У Воскресенській церкві варте уваги Євангеліє, надруковане 1636 року, з написом, що його 1641 року пожертвувала до Вознесенської новоміської церкви пані Євдокія Семенівна Бутовичева.

Примітки до перекладу

«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Доповнення й поправки, «ДОПОЛНЕНІЯ и ПОПРАВКИ.»
Сторінки
727 · скан 727
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 727. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/dopovnennia-i-popravky/brusyliv/