Кістки, розчин і давня сокира

Дослідження проводила експедиція Національного університету «Острозька академія» в зоні перебудови будинку культури на навчальний корпус. У повідомленні про польовий сезон 2015 року автори описали котлован старої споруди та фундамент її західної стіни.⁠[1]⁠[2]

Кістяні вимостки лежали на глибині 1,6, 2,4 та 2,6 метра. Між кістками траплялися дрібні уламки посуду, кахлів, залізних і бронзових виробів. Звіт називає їх саме вимостками, тобто впорядковано укладеним матеріалом усередині котловану. Окремого пояснення, чому для них обрали кістки, дослідники не запропонували.⁠[1]

У замісі фундаменту були уламки цегли, скла, кахлів і кераміки та грубе каміння. Там само знайшли шліфовану сокиру-тесло доби енеоліту. Її поверхню вкривав щільний шар вапнякового розчину завтовшки 4–⁠5 міліметрів. Давній кам’яний предмет потрапив у значно пізнішу будівельну конструкцію; це не дата спорудження самого будинку.⁠[1]

Посуд, кахлі та дрібне начиння

Простір над вимостками містив багато настінних, поясних і карнизних кахлів. Серед кераміки були сковорідки, горщики, кухлі, тарілки, люльки та пляшки з-під зельтерської води. Автори відзначили сіроглиняний посуд, часто з темним геометричним розписом, і вироби з коричневою або зеленою поливою.⁠[1]

Скляна частина збірки включала уламки чарок, фужерів, штофів, пляшок, підсвічників, аптекарського посуду та віконного скла. Знайшли також ножиці, скальпель, ключ, уламки ножів, швейні голки, наперстки й ґудзики. Речі різного призначення опинилися в одному дослідженому контексті.⁠[1]

Чому виникла гіпотеза про шинок

Сукупність речей та послідовність нашарувань дозволили дослідникам припустити, що будівля слугувала шинком, а її господар надавав також послуги кравця й цирульника. У публікації це сформульовано як припущення. Опис знахідок не встановлює ім’я власника і не перетворює кожну швейну голку чи ножиці на доказ конкретної професії.⁠[1]

Руйнацію споруди автори також лише можливо пов’язали з великими пожежами, які нищили тогочасний центр Острога. Найпевніша частина цієї історії — самі залишки: фундамент із повторно використаними матеріалами, три кістяні вимостки та різноманітне начиння. Пояснення призначення будинку спирається на їхнє спільне прочитання.⁠[1]