Кругла будівля і подвійний купол

Відділ культури та туризму Диканської селищної ради пов’язує спорудження мурованого храму з коштами Віктора Кочубея та проєктом Миколи Львова. Перед ним на цьому місці стояли дерев’яні церкви. У муніципальному описі особливо відзначено круглу форму й подвійний купол, якому приписують добру акустику та збереження тепла від печей у стінах.⁠[1]

На фотографії Nataliya Shestakova від 24 липня 2017 року видно вигнуту стіну ротонди, ряд високих вікон під зеленим куполом і виступний вхід із колонами та трикутним фронтоном. Центральна кругла частина й прямолінійний портик добре розрізняються. Цей зовнішній вигляд допомагає зрозуміти слово «ротонда»; подвійна конструкція купола описана в текстовому джерелі й із цього ракурсу не розкрита.⁠[1]⁠[2]

Два датування в офіційних джерелах

Муніципальна сторінка називає роком спорудження 1794. Натомість у переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №339 від 26 березня 2024 року, запис «Миколаївська церква та дзвіниця» датовано 1784 роком. Там само вказано південну околицю Диканьки та охоронний номер 160047. Це розбіжність між двома офіційними описами, яку не можна перетворити на послідовність будівельних етапів без додаткового пояснення.⁠[1]⁠[3]

Назва реєстрового запису охоплює дві споруди. Місцевий опис окремо відносить двоярусну муровану дзвіницю до початку XIX століття й називає її архітектором Луїджі Руска. Отже, історію дзвіниці слід розрізняти з історією самої круглої церкви, навіть коли обидві пам’ятки названо в одному рядку переліку.⁠[1]⁠[3]

Від храму до музею і назад

За відомостями відділу культури, 1963 року в церкві відкрили музей атеїзму. Він діяв до 1989 року, коли будівлю передали релігійній громаді. Ці дати позначають зміну використання вже наявної споруди, а не час її побудови.⁠[1]

Знімок 2017 року показує храм після згаданої передачі: світлі фасади, зелений купол, дерева й огорожу довкола. Він документує зовнішність церкви саме того літа. Для зіставлення з історією будівлі важливо зберегти цю дату окремо від XVIII століття, яким джерела датують пам’ятку.⁠[3]⁠[2]