Піч на каркасі з кілків
У цій оселі піч зліпили з глини на каркасі. Від нього залишилося дванадцять заглиблень для кілків. Автори порівняли конструкцію з житлом, дослідженим раніше: там піч вирізали в залишеному масиві природного ґрунту. Отже, навіть в одному поселенні застосовували різні способи влаштування печей.[1]
Дослідники також помітили ями й заглиблення від стовпів. Одна яма була засипана ще до спорудження печі, яка її перекрила. Таке взаємне положення дає відносну послідовність подій: яму викопали, потім засипали, а вже після цього збудували піч. Календарних дат кожного етапу звіт не встановлює.[1]
Чотири шари череня
Черінь — нижня робоча поверхня печі — мав чотири шари. Їх укладали на глину, серед якої траплялися уламки посуду XII століття. Між окремими шарами збереглася зола. Вона допомогла побачити, що поверхню змінювали не за один прийом: попередній шар уже випалювали або використовували.[1]
«Черені споруджувались несинхронно.»[1]
Речі поруч із житлом
Серед знахідок автори назвали уламки візантійських амфор, кам’яні пряслиця для веретен і частини жорен. До набору входили також ножі, камені для загострювання, ключ і половина кістяного руків’я з візерунком. Різні речі доповнюють картину оселі, де готували їжу, зберігали продукти й користувалися ручними знаряддями.[1]
У матеріалах були й шлаки, але коротке повідомлення не дає підстав назвати житло спеціалізованою майстернею. Частина виявлених споруд залишилася поза дослідженою площею, а їхній зв’язок з оселею не з’ясували. Найповніше цей розкоп розповідає про конструкцію печі та черговість її перебудов.[1]
