Амфора з Базарної площі
У 1934 році до археологів потрапили давньоруська кераміка та частина амфори XII–XIII століть. Їх знайшли під час спорудження кінотеатру на Базарній площі.[1] Повідомлення стосується предметів із будівельних робіт; воно не дає плану тієї давньої споруди, до якої вони могли належати.
Частина амфори важлива як конкретна річ із міського шару. Однак один уламок не дозволяє самостійно визначити ні вміст посудини, ні місце торгової крамниці чи пристані. Ці питання потребують ширшого археологічного контексту.
Житло, відкрите вуличним зрізом
Під час обстеження 1960 року біля школи зібрали кераміку часів Русі. У зрізі вулиці-узвозу зафіксували котлован житла завдовжки 4,5 метра й завглибшки пів метра. У заповненні були посуд, кістки тварин та уламок жорна.[1]
Це опис відкритого зрізу, а не повного розкопаного будинку. Наведені числа тому не дають його точної площі. Водночас поєднання котловану й речей у заповненні є виразнішим свідченням забудови, ніж окрема знахідка на поверхні.
Давньоруський шар і пізніші мури
На початку 1980-х років у траншеї простежили культурний шар завтовшки до двох метрів із матеріалами XII–XIII та XVI–XVII століть.[1] Така потужність зафіксована в конкретному розрізі; її не можна автоматично поширювати на все підвищення.
Окрему увагу привертали кам’яні мури. У 1925 році М. Макаренко бачив в обвалі кручі кладку із цегли й переважно вапняку. У 1960 році Р. Юра оглядав стіни із цегли XVI–XVII століть і вважав їх оборонними.[1]
Автори каталогу залишили це пояснення відкритим: мури могли належати й іншим спорудам, наприклад церкві чи палацу. Це перелік можливостей, а не повідомлення про доведене відкриття палацу.[1] Загальне розташування міських укріплень розглянуте в матеріалі про Треполь на Посадовій горі.