Городок із церквою
У виданій 1848 року праці Івана Фундуклея Стайки мають власний невеликий запис: городок, обведений валом, і церква на його території. Автор наводить окружність у сто сажень. Це один із ранніх описів укріпленого місця всередині села.[3]
У висоті валу легко помилитися. Першодрук дає 1¼ сажня, тоді як каталог археологічних пам’яток 1999 року відтворює число як одинадцять сажнів. На скані видно дріб після одиниці. Тому уявляти за цим повідомленням надзвичайно високий вал немає підстав.[1][3]
Замок на давнішому укріпленні?
Віталій Козюба, посилаючись на дослідження О. Мальченка, пише про новий замок, який близько 1628 року побудував володар Стайок Кароль Корецький. Для вивчення його місця археолог залучив німецьке аерофото 1943 року.[2]
На знімку Козюба простежив плавний контур напільних укріплень. Відсутність прямих відрізків і виразних кутів він пояснив використанням ранішого городища. Його давньоруське датування залишилося припущенням: автор не повідомляє про розкопки, які встановили б час спорудження валу.[2]
Земляні сліди серед забудови
У каталозі 1999 року майданчик описано як округлий, близько двохсот метрів у діаметрі. Частину вже займало кладовище, решту — садиби. Напільну лінію укріплень автори впізнавали за формою рельєфу, зокрема за залишком балки-рову.[1]
Цей пізніший опис не слід механічно поєднувати зі ста сажнями окружності у Фундуклея: записи зроблено в різний час, і вони не визначають однаково виміряного контуру. Надійно встановлена сама присутність давнього укріпленого місця; його початок і послідовність перебудов ще потребують археологічного пояснення.[1][3][2]