Вогнище під завалом обмазки

В одному з будинків під шаром обпаленої глини зберігся черінь відкритого вогнища розміром 0,7×0,8 метра. Його намазали глиною безпосередньо на землю; з одного боку залишився глиняний бортик. Поруч були розвали посудин, зернотерки та кістки тварин.⁠[1]

На уламках обмазки дослідники помітили відбитки деревини. За реконструкцією Відейка, житла були одноповерховими, з горищним перекриттям, обмазаним глиною. Посуд і зернотерки стояли на земляній підлозі, а обігрів забезпечували відкриті вогнища. Це висновок автора за збереженими залишками, а не опис цілого вцілілого будинку.⁠[1]

Що потрапило до господарської ями

На околиці поселення розкопали овальну яму 4×2,5 метра завглибшки 0,8 метра. У заповненні лежала велика кількість стулок мушель. Місцями вони утворювали шари до п’яти сантиметрів завтовшки. Автор згадує також плями глини неправильної форми. Разом із ними були кераміка, фрагменти антропоморфних статуеток, крем’яні вироби й уламки рогових знарядь — мотик та землекопних інструментів.⁠[1]

В описі ями Відейко наводить близько 200 кісток тварин. Самі ці знахідки ще не дають повного меню мешканців: у короткій публікації не наведено визначення всіх видів тварин та молюсків. Проте заповнення показує, наскільки різнорідні речі потрапляли до однієї господарської ями.⁠[1]

Посуд для різних потреб

У загальному описі знахідок Відейко називає близько 800 фрагментів кераміки, не обмежуючи цю кількість ямою. Серед кухонного посуду автор розрізняє вироби з домішкою мушель у глині та з домішкою мушель і піску. Горщики мали відігнуті назовні високі вінця; на поверхні залишали смуги згладжування, насічки, защипи й відбитки штампів або шнура.⁠[1]

Столовий посуд був різноманітнішим: із заглибленим орнаментом, без орнаменту з лощеною поверхнею та з розписом. Розписані вироби вкривали жовтогарячим ангобом і наносили темно-коричневий малюнок. У статті описано також 12 фрагментів статуеток. Відейко пов’язував їхній матеріал із тією самою глиною, з якої виготовляли нерозписаний столовий посуд; функцію кожної окремої фігурки він цим не встановлював.⁠[1]