Знахідки під час обстеження
У 1964 році М. Кучера провів тут обстеження й розвідувальні роботи. Культурний шар — відкладення зі слідами людської діяльності — виявився дуже слабким. Усередині укріплення траплялися лише поодинокі уламки посуду XII–XIII століть, тоді як на селищі давньоруської кераміки було значно більше.[1]
У пошкодженнях валу дослідник помітив згорілі дерев’яні конструкції типу клітей. Ці залишки показали, що споруда поєднувала дерево й землю. Сам факт обвуглення не встановлює ні точної дати пожежі, ні її причини, ні учасників можливої воєнної події.[1]
Чим кліті відрізнялися від городень
У монографії 1999 року Кучера розрізняв городні та кліті. Городні — дерев’яні зруби, що передусім утримували землю валу. Кліті могли слугувати приміщеннями. Тому назви конструкцій стосуються не тільки їхнього вигляду, а й різних завдань у системі укріплення.[2]
Проців автор навів серед нечисленних прикладів, де на ділянках оборони без природної перешкоди використовували кліті без городень. Отже, дерев’яні рештки важливі для розуміння самої будови захисту. Суцільний земляний насип не передає всіх деталей споруди, яку розглядав дослідник.[2]
Чи жили тут постійно
Майже відсутній культурний шар поставив питання про характер використання городища. Порівнюючи Проців з іншими подібними укріпленнями, Кучера припустив, що їхні кліті могли використовувати тимчасово під час нападу. Це пояснення спиралося на поєднання конструктивних ознак і незначної кількості побутових слідів.[2]
Таке припущення не доводить існування постійного гарнізону або конкретної облоги. Воно пропонує спосіб узгодити дві спостережені речі: наявність дерев’яно-земляного захисту та брак насичених житлових відкладень. Для історії Процева це приклад того, як археологічний опис поступово переходить у гіпотезу про життя укріплення.[1][2]
