Овальний майданчик, вал і рів
В описі Ігоря Готуна та Олександра Казиміра 2014 року майданчик городища має овальну форму й розміри 140 × 60 метрів. Із напільного боку — там, де до укріплення можна підійти з плато, — зберігся вал заввишки 5–6 метрів. Перед ним зафіксовані залишки рову, а з північного заходу помітний давній в’їзд.[1]
Решту видовженого останця займає прилегле селище. Його довжина в тому самому описі становить близько 800 метрів, ширина — 70–120 метрів. Це розміри сусідньої заселеної ділянки, а не укріпленого майданчика.[1]
Чому в довідниках різна площа
Н. І. Шендрик у довіднику 1977 року навела для Круглого городища площу близько 1,5 гектара.[2] У каталозі Михайла Кучери 1999 року запис про Ходосівку містить іншу оцінку — 0,92 гектара. Кучера також зазначив одну укріплену частину та незначний культурний шар.[3]
Розміри 140 × 60 метрів у пізнішому описі — довжина і ширина овального майданчика. Їхній добуток дає площу прямокутника, а не точний обмір городища. Різницю між 0,92 і 1,5 гектара поки не пояснено зіставленням первинних польових меж; додавання сусіднього селища теж не дає підстав оголошувати ці числа узгодженими.
Кілька епох на одному місці
Шендрик описувала городище як пам’ятку скіфського, зарубинецького та давньоруського часу.[2] Натомість Кучера включив його до каталогу слов’яно-руських городищ із датуванням XII–XIII століттями.[3] Перший запис охоплює кілька культурних періодів, другий подає середньовічне датування; ці різні за обсягом відомості слід зберігати окремо.
Матеріали різних культур не доводять, що вал існував у незмінному вигляді протягом усіх перелічених епох. Так само культурний шар городища не охоплює автоматично всі сусідні пам’ятки. Про окремий осередок середньовічного ремесла біля Ходосівки розповідає стаття про бурштинову майстерню Рославського.