Давні будинки під пізнішою забудовою
На час робіт центральна частина городища була забудована. Археологам довелося зняти цегляно-бетонне покриття току та шар ґрунту біля дерев’яної господарської будівлі. Під ними відкрили ділянки давнього культурного шару. У публікації Олега Приходнюка розкопи описані окремо: їхня збереженість і кількість знахідок суттєво відрізнялися.[2]
В одному розкопі вцілів фрагмент заглибленого житла з глиняною обпаленою долівкою та піччю. Серед матеріалів з нього була кістяна голка. Розміри вцілілого фрагмента не відтворюють повного плану будинку: його перерізали пізніші ями. Каталог 1999 року узагальнює знахідки городища як залишки заглиблених жител, господарських ям і кераміку XI–XIII століть.[2][3]
Печі без уцілілих стін
На іншій ділянці розчистили три глинобитні вогнища. Поруч простежувалися плями глиняної підмазки, перепалена глина, вугілля та давньоруський посуд. Приходнюк припускав, що це залишки наземних жител. Це саме тлумачення дослідника: повних стін або замкнених планів будинків тут не було.[4]
Ще один розкоп дав глиняний черінь — нижню робочу поверхню печі — з вмурованими уламками посуду. На ньому лежали попіл, вугілля та кераміка XII–XIII століть, а довкола збереглися ділянки утрамбованої глиняної підлоги. Такі невеликі фрагменти дозволяли впізнавати житлову забудову навіть там, де верхня частина споруди зникла. Водночас на одній із розчищених ділянок археологічних об’єктів узагалі не виявили.[4]
Будинок із куполоподібною піччю на посаді
Окремий невеликий розкоп заклали на посаді — поселенні при укріпленому осередку. Там дослідили частину прямокутного житла, один бік якого вже обвалився разом із берегом. Повністю вціліла стіна мала довжину 3,3 метра. Долівка лежала приблизно на 0,8 метра нижче тодішньої поверхні й була вимазана глиною.[4]
У кутку стояла округла куполоподібна піч діаметром близько 1,4 метра. Її стінки збереглися лише в нижній частині, проте археологи простежили отвір печі та черінь. У заповненні житла лежав посуд XII–XIII століть, зокрема денця з клеймами. Серед інших речей були залізний ніж, два кам’яні бруски та кістяна проколка.[4][5]
Речі різних століть в одному місці
Над заповненням будинку на посаді трапилися уламки пізнішого посуду й кахлів. На городищі давні рештки також перетинали ями з керамікою XVII–XVIII століть.[3][5] Тому всі речі з одного розкопу не можна автоматично приписувати одному будинку або одній події. Для дослідників важливі і сам предмет, і шар, у якому він лежав, і зв’язок із піччю, долівкою чи ямою.
Халеп’я має й набагато давніші археологічні сліди. На окремій пам’ятці — Горі Циганці — дослідники зафіксували трипільську кераміку. Ці знахідки не належать до середньовічних жител городища.[6]
