Монети разом зі зливками

У своєму повідомленні Антонович відносить знахідку до весни 1873 року. Він перелічує сім срібних гривень і три їхні обрубки, шість малих ординських монет та дві монети зі слов’янським написом. Гривні тут означають металеві зливки: комплекс поєднував різні форми срібних грошей.⁠[1]

Саме дві монети з ім’ям Володимир стали предметом окремої доповіді. Антонович надрукував зображення обох їхніх сторін і повідомив, що знахідку придбав мінц-кабінет Київського університету — збірка для зберігання та дослідження монет. Так опис можна було зіставляти з конкретними речами.⁠[1]

Знак, напис і літопис

За дослідженням Зінаїди Зразюк, Антонович представив висновки на III Археологічному з’їзді в Києві 1874 року. Спершу він порівнював знаки на гвоздівських монетах із литовськими випусками XIV — початку XV століття. Подібність символів дала ширше коло для пошуку, але сама ще не називала князя.⁠[2]

Вирішальним стало поєднання зображень із прочитаним ім’ям. Дослідник зіставив його з літописними згадками київського князя Володимира Ольгердовича. Зразюк докладно відтворює цей хід міркування: від порівняння монетних знаків до історичної особи й висновку про карбування в Києві.⁠[2]

Перевірка на ширшому матеріалі

Пізніше дослідники отримали значно більше подібних монет з інших знахідок. За оцінкою Зразюк, цей матеріал підтримав головний висновок Антоновича про київське карбування XIV століття. Йдеться саме про основну атрибуцію; кожне його давнє пояснення окремого символу не стає від цього остаточно доведеним.⁠[2]

Валентина Дубіцька зазначає, що дві гвоздівські монети Володимира Ольгердовича ідентифіковані в колекції Національного музею історії України. Отже, історія визначення має і предметне продовження. Їхня цінність для дослідження полягає не лише в рідкісному написі, а й у можливості зіставляти опублікований висновок зі збереженими монетами.⁠[3]