Що потрапило до каталогу
Запис № 455 у книзі «Клады римских монет на территории СССР» названо «Дыбинцы, Богуславский район, 1911 г.». Кропоткін перелічує шведські, польські й германські монети 1623–1637 років. Чотири римські денарії входять до наведеного ним загального числа 156 екземплярів.[1]
Поряд із монетами були й інші речі, однак цей запис їх не описує. У ньому також немає окремих визначень чотирьох денаріїв за імператорами. Тож точніший склад античної частини за самим каталогом відтворити не можна.[1]
Рік знахідки й дати монет
1911 — рік знахідки, наведений у каталозі. Інтервал 1623–1637 стосується описаної групи пізніх монет; він не датує карбування римських денаріїв. Сам запис не називає точного року приховування посудини, її власника або події, з якою було пов’язано скарб.[1]
Отже, називати всю знахідку римським скарбом було б оманливо: у повідомленні йдеться про пізній комплекс із невеликою античною домішкою. Це відрізняє Дибинці від скарбів, складених лише з римських монет.[1]
Як пояснюють монети різних епох разом
У статті 2014 року А. С. Бойко-Гагарін і К. В. Мизгін згадали Дибинці серед прикладів спільних знахідок римських і пізніших монет. Дослідники розглядали цю тему у зв’язку з іншим комплексом — гаманцем із Романівки на Житомирщині.[2]
Автори застерігали: спільне залягання давніх і пізніх грошей не доводить безперервного обігу римського денарія до пізнього середньовіччя. Для знахідки з Романівки вони припускали повторне використання випадково виявленої давньої монети — як амулета, сувеніра чи шматочка коштовного металу. Це можливе пояснення іншого випадку, а не встановлена біографія денаріїв із Дибинців.[2]
Окрема історія в Пороссі
Про давні знахідки над Россю можна читати також у статті про римський скарб Тептіївки. Ширший історичний контекст дає огляд Богуславської громади.