Ріг із зарубками та незавершена річ
В об’єкті №7 лежав цілий великий оленячий ріг із відгалуженнями, вкритий зарубками. Разом із ним Хвойка перелічив кам’яну плиту-зернотерку, напівоброблений камінь-товкач і два кістяні вістря. Тут описано не лише готові вироби: самі сліди на розгалуженому розі дозволяють бачити, що з матеріалом працювали.[1]
Інше поєднання походило з об’єкта №10. Дослідник знайшов загострене знаряддя з лосиного рогу у формі довгого трикутника, завдовжки 25 сантиметрів, а також інше, незакінчене, рогове знаряддя завдовжки 17 сантиметрів. Ці спостереження свідчать про різний ступінь обробки речей. Водночас у звіті ця ділянка не визначена як окрема майстерня.[2]
Просвердлені й непросвердлені сокирки
Хвойка називав частину рогових предметів сокирками. В об’єкті №8 він описав просвердлений виріб з оленячого рогу з відбитим кінцем: 21 сантиметр завдовжки та 9 сантиметрів завширшки біля обуха. Поруч було рогове знаряддя, яке за формою дослідник порівняв із долотом.[2]
В об’єкті №12 знайдено пошкоджену оленерогову сокирку з просвердленим отвором та іншу, трохи меншу, без свердління. Такий опис дозволяє порівнювати будову предметів. Але слово «сокирка» передає визначення автора: публікація не містить окремого дослідження слідів зношення, яке встановило б, що саме обробляли кожною річчю.[2]
Кістку обробляли інакше
В одному з досліджених заглиблень Хвойка знайшов кістяне знаряддя у вигляді широкого долота, а в іншому — плаский інструмент із трубчастої кістки зі згладженими краями. Кістяні вістря траплялися в кількох об’єктах. Ці описи розрізняють форму готової речі й вихідний матеріал, хоча точне призначення кожного інструмента залишається невідомим.[3]
Окрему групу становили кістяні риболовні гачки з об’єктів №9 та №14. Для Хвойки вони були першими такими знахідками у власних розкопках. У тому самому звіті багаторазово згадано риб’ячі кістки та луску. Це різні свідчення присутності риби в житті поселення; кількість вилову або склад улову автор за ними не визначав.[4]
Кам’яна плита й товкачі
Поряд із роговими й кістяними речами археолог описував кам’яні. В об’єкті №8 він визначив плиту як зернотерку й зафіксував неподалік два товкачі. В об’єкті №12 був великий овальний камінь, подібний до зернотерки, і менший, який Хвойка описав як розміром з апельсин та назвав товкачем. У другому випадку визначення великого каменя залишалося обережнішим.[2]
Набір матеріалів показує різні способи виготовлення інструментів: загострення, згладжування, свердління, оббивання каменю. Загальну історію цих робіт розкриває стаття про розкопки Хвойки. Інший бік тієї самої колекції — мальовані фігурки й зображення на посуді.[1][2][3]