Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЗИКРАЧИ село при вершинахъ ручья Легличъ, а отъ Паникарчи въ 4-хъ верстахъ. Земли при селѣ Зикрачахъ и Юшкахъ, недавно состоявшихъ за Генріетою Ротермундъ, 3160 десятинъ. Жителей обоего пола въ 95 дворахъ православныхъ 900, римскихъ 7, евреевъ 26. Въ 1740 году въ Зикрачахъ было 60 дворовъ; въ 1792 году 68 дворовъ и 631 жителей обоего пола. Въ прошломъ вѣкѣ Зикрачи принадлежатъ къ Ржищевскому имѣнію. Къ концу столѣтія Якову-Анастасію Вороничу—мечнику Овруцкому, потомъ каштеляну Кіевскому и его вдовѣ. Въ текущемъ столѣтіи Зикрачи съ Юшками принадлежали Генріетѣ Ротермундъ, продавшей это село въ 1855 году, подполковнику Гавріилу Петровичу Репину.
Переклад
ЗІКРАЧІ, село у верхів’ї струмка Леглич, за 4 версти від Панікарчі. Землі при селах Зікрачах і Юшках, які донедавна належали Генрієті Ротермунд, 3160 десятин. Жителів обох статей у 95 дворах: православних 900, римських [католиків] 7, євреїв 26. 1740 року в Зікрачах було 60 дворів; 1792 року — 68 дворів і 631 житель обох статей. Минулого століття Зікрачі належали до ржищівського маєтку. Наприкінці століття — Якову-Анастасію Вороничу, овруцькому мечникові, потім київському каштелянові, та його вдові. У нинішньому столітті Зікрачі з Юшками належали Генрієті Ротермунд, яка 1855 року продала це село підполковникові Гавриїлу Петровичу Рєпіну.
Оригінал
Церковь Успенская, деревянная, 4-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена, какъ значится въ визитѣ за 1740 годъ Каневскаго деканата, въ 1730 году, безъ сомнѣнія на мѣсто древнѣйшей, потому что тогдашній ея священникъ рукоположенъ къ ней въ Уневѣ еще въ 1729 году по презентѣ Іосифа Воронича подчашего Овруцкаго. Въ помянутой визитѣ записано, что Зикрачанскій священникъ, чрезъ 11 лѣтъ послѣ своего рукоположенія, то есть въ 1840 году былъ посланъ визитаторомъ на десять дней къ Каневскому декану для наученія уніатскому богослужію. Слѣдовательно до этаго времени онъ былъ православнымъ.
Переклад
Церква Успенська, дерев’яна, 4-го класу; землі має в указній пропорції; збудована, як записано у візиті Канівського деканату за 1740 рік, 1730 року, безсумнівно, на місці давнішої, бо тодішнього її священника висвятили до неї в Уневі ще 1729 року за презентою Йосифа Воронича, овруцького підчашого. У згаданій візиті записано, що зікрачанського священника через 11 років після висвячення, тобто 1840 [1740] року, візитатор послав на десять днів до канівського декана, щоб той навчив його уніатського богослужіння. Отже, до того часу він був православним.
Оригінал
Къ Зикрачанскому приходу причислены деревни:
Переклад
До зікрачанської парафії приписано села:
Оригінал
Вороновка въ 2-хъ верстахъ отъ Зикрачей при р. Легличѣ. Жителей обоего пола въ 49 дворахъ 391. Въ 1792 году дворовъ было 12, а жителей 112. Деревня Вороновка, основанная и получившая свое названіе отъ одного изъ Ржищевскихъ владѣтелей Вороничей, въ настоящее время причисляется къ Халчанскому имѣнію.
Переклад
Вороновка — за 2 версти від Зікрачів, біля р. Леглич. Жителів обох статей у 49 дворах 391. 1792 року дворів було 12, а жителів 112. Село Вороновка, яке заснував і від якого дістало назву один із ржищівських власників Вороничів, нині приписане до халчанського маєтку.
Оригінал
Юзефовка въ 6-ти верстахъ на западъ отъ Зикрачей при началѣ ручья именуемаго мокрый Кагарлыкъ, принадлежитъ также къ Халчанскому имѣнію. Жителей обоего пола 862 въ 109 дворахъ. Въ 1792 году въ 19-ти дворахъ жителей считалось 176. Юзефовка основанная въ началѣ прошлаго вѣка названа по имени Іосифа Воронича, подчашего Овруцкаго, владѣвшаго Ржищевскимъ имѣніемъ съ 1730 по 1746 годъ.
Переклад
Юзефовка — за 6 верст на захід від Зікрачів, біля витоку струмка, що зветься Мокрий Кагарлик; теж належить до халчанського маєтку. Жителів обох статей 862 у 109 дворах. 1792 року в 19 дворах налічувалося 176 жителів. Юзефовку, засновану на початку минулого століття, названо на ім’я Йосифа Воронича, овруцького підчашого, який володів ржищівським маєтком з 1730 по 1746 рік.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 3160 десятин ≈ 3452 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 6 верст ≈ 6,4 км. Перерахунок наш.
Назва. «Зикрачи» — Зікрачі.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 56–57. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/zikrachi/