Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ПАНИКАРЧА село въ 3-хъ верстахъ отъ м. Ржищева при впаденіи ручья Карчи въ р. Легличъ. Земли за селеніемъ считается 1200 десятинъ. Жителей обоего пола 611, въ 87 дворахъ. Въ 1740 году дворовъ было 60, душъ къ исповѣди способныхъ (выше 7 лѣтъ) 300; въ 1793 году дворовъ 48, жителей обоего пола 439. До текущаго столѣтія село причислялось къ Ржищевскому имѣнію; въ настоящее же время принадлежитъ братьямъ Антону и Владиславу Войшицкимъ по наслѣдству отъ отца ихъ Адама Александровича. Имъ также принадлежатъ части въ м. Германовкѣ и селѣ Демовщинѣ Каневскаго уѣзда.

Переклад

ПАНІКАРЧА, село за 3 версти від м. Ржищева, біля впадіння струмка Карчі в р. Леглич. За селом рахується 1200 десятин землі. Жителів обох статей 611, у 87 дворах. 1740 року дворів було 60, душ, здатних до сповіді (старших 7 років), 300; 1793 року дворів 48, жителів обох статей 439. До нинішнього століття село приписувалося до ржищівського маєтку; нині ж належить братам Антону й Владиславу Войшицьким у спадок від їхнього батька Адама Олександровича. Їм також належать частини в м. Германівці та селі Демовщині Канівського повіту.

Оригінал

Церковь Михайловская изъ сосноваго дерева, покрыта бѣлою жестью съ позлащенными крестами, построена, какъ видно изъ визитъ (Каневскаго деканата) за 1746 и 1793 годы, въ 1746 году, а въ 1785 возобновлена. Предшествовавшая церковь, описанная въ визитѣ за 1740 годъ, была построена въ 1731-мъ. Она была о трехъ верхахъ, покрытыхъ соломою. По штатамъ нынѣшняя церковь причислена къ 6-му классу; земли имѣетъ указную пропорцію.

Переклад

Церква Михайлівська, з соснового дерева, покрита білою бляхою з позолоченими хрестами; як видно з візит (Канівського деканату) за 1746 і 1793 роки, збудована 1746 року, а 1785 року відновлена. Попередня церква, описана у візиті за 1740 рік, була збудована 1731 року. Вона мала три верхи, покриті соломою. За штатами нинішню церкву зараховано до 6-го класу; землі має в указній пропорції.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 1200 десятин ≈ 1311 га. Перерахунок наш.

Назва. «Паникарча» — Панікарча.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Київський повіт, «ИМѢНІЯ, ПРИНАДЛЕЖАЩІЯ ЧАСТНЫМЪ ЛИЦАМЪ.»
Сторінки
56 · скан 56
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 56. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/panikarcha/