Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках. Знак [?] — місце, яке в скані не прочитується.
Оригінал
ЖУРБИНЦЫ, село при рѣкѣ Раставицѣ, въ 6-ти верстахъ выше м. Бѣлиловки, къ которому въ давнее время село и тяготѣло. Во второй половинѣ прошлаго вѣка Журбинцы съ нѣкоторыми ближайшими селами поступили въ родъ Абрамовичей: Блажея и сына его Адама. Племянникъ послѣдняго Іоакимъ Давидовичъ Бурчакъ-Абрамовичъ, будучи безсемейнымъ и не женатымъ, въ 1825 году 8-го Января, заключилъ условіе съ своими крестьянами селъ Журбинецъ и Прушинки объ увольненіи ихъ въ званіе свободныхъ хлѣбопашцевъ, съ опредѣленіемъ имъ въ вѣчную и потомственную собственность земель и прочихъ угодій. При чемъ въ 16-мъ пунктѣ условій обязалъ ихъ построить въ Журбинцахъ на томъ мѣстѣ, гдѣ будетъ погребенъ, каменную церковь и молиться въ ней объ немъ Абрамовичѣ и его отцѣ. Іоакимъ Бурчакъ-Абрамовичъ умеръ въ 1839 году; но еще доселѣ не приступлено къ построенію каменной церкви, подъ тѣмъ предлогомъ, что родственники завѣщателя не позволили крестьянамъ погребсти его въ ихъ селеніи, согласно съ его волею, а отвезли и погребли на латинскомъ кладбищѣ въ мѣстечкѣ Бѣлиловкѣ. Жителей обоего пола въ Журбинцахъ 560, да въ деревнѣ Прушинкѣ въ 4-хъ верстахъ отстоящей 474. Въ 1741 году въ Журбинцахъ считалось 30 дворовъ. Прушинка расположена при рѣкѣ Раставицѣ выше Журбинецъ, въ одной только верстѣ.
Переклад
ЖУРБИНЦІ, село над річкою Роставицею, за 6 верст вище м. Білилівки, до якого здавна й тяжіло. У другій половині минулого століття Журбинці з деякими найближчими селами перейшли до роду Абрамовичів: Блажея та його сина Адама. Племінник останнього, Іоаким Давидович Бурчак-Абрамович, бувши бездітним і неодруженим, 8 січня 1825 року уклав зі своїми селянами сіл Журбинців і Прушинки угоду про звільнення їх у стан вільних хліборобів із наданням їм у вічну й спадкову власність земель та інших угідь. При цьому в 16-му пункті угоди зобов’язав їх збудувати в Журбинцях, на тому місці, де його буде поховано, кам’яну церкву й молитися в ній за нього, Абрамовича, та за його батька. Іоаким Бурчак-Абрамович помер 1839 року; але досі ще не взялися до будівництва кам’яної церкви під тим приводом, що родичі заповідача не дозволили селянам поховати його в їхньому селі згідно з його волею, а повезли й поховали на латинському кладовищі в містечку Білилівці. Жителів обох статей у Журбинцях 560, а в селі Прушинці, що лежить за 4 версти, — 474. 1741 року в Журбинцях налічувалося 30 дворів. Прушинка розташована над річкою Роставицею, вище Журбинців, лише за одну версту.
Оригінал
Церковь въ Журбинцахъ деревяная, во имя Іоанна Богослова, построена въ 1772 году на мѣсто предшествовавшей деревяной же, съ 1732 года стоявшей. По штатамъ состоитъ въ 6-мъ классѣ; земли имѣетъ 43 десятины. Примѣчателенъ въ церкви запрестольный въ особомъ кіотѣ образъ Божія Матери, къ которому народъ притекаетъ съ особенною вѣрою. Письменныхъ и изустныхъ преданій о явленной сей иконѣ не сохранилось. При церкви съ 1843 года находится приходское училище для дѣтей прихожанъ, въ коемъ постоянно учится до 30 мальчиковъ и до 16 дѣвочекъ. Наставникъ училища получаетъ жалованье отъ общества.
Переклад
Церква в Журбинцях дерев’яна, на честь Іоанна Богослова, збудована 1772 року на місці попередньої, теж дерев’яної, що стояла з 1732 року. За штатами належить до 6-го класу; землі має 43 десятини. Примітний у церкві запрестольний образ Божої Матері в окремому кіоті, до якого народ стікається з особливою вірою. Писемних і усних переказів про цю явлену ікону не збереглося. При церкві з 1843 року є парафіяльне училище для дітей парафіян, у якому постійно навчається до 30 хлопчиків і до 16 дівчаток. Наставник училища отримує платню від громади.
Оригінал
Въ П[?]ушинкѣ также находится деревяная церковь во имя Іоанна Богослова, въ одномъ году съ Журбинецкою церковью построенная. Жители предполагаютъ ее переименовать во имя праведнаго Іоакима, по построеніи каменной церкви въ Журбинцахъ, въ воспоминаніе о своемъ благодѣтелѣ Іоакимъ Бурчакъ-Абрамовичѣ.
Переклад
У Прушинці також є дерев’яна церква на честь Іоанна Богослова, збудована того самого року, що й журбинецька церква. Жителі мають намір перейменувати її на честь праведного Іоакима, коли буде збудовано кам’яну церкву в Журбинцях, на згадку про свого добродійника Іоакима Бурчака-Абрамовича.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 6 верст ≈ 6,4 км; 4 версти ≈ 4,3 км; 43 десятини ≈ 47 га. Перерахунок наш.
Назва. «Журбинцы» — Журбинці. Тепер — село Журбинці Хмільницького району Вінницької області (не плутати з Журбинцями Бердичівського району).
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Бердичівський повіт, «БЕРДИЧЕВСКІЙ УѢЗДЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 258–259. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/zhurbyntsi/