Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

СКРАГЛЕВКА, село въ 5-ти верстахъ отъ Бердичева, при рѣкѣ Гнилопятѣ. Жителей обоего пола: православныхъ 905, римскихъ католиковъ 75. Поступило въ казну въ 1843 году, а до того времени принадлежало Бердичевскому Кармелитскому монастырю. Село окружено съ трехъ сторонъ лѣсами.

Переклад

СКРАГЛІВКА, село за 5 верст від Бердичева, на річці Гнилоп’яті. Жителів обох статей: православних 905, римо-католиків 75. 1843 року перейшло до казни, а до того належало бердичівському кармелітському монастиреві. Село з трьох боків оточене лісами.

Оригінал

Церковь во имя Іоанна Богослова, каменная, съ такою же колокольнею, построена во второй половинѣ прошлаго вѣка уніатскимъ оффиціаломъ, Михаиломъ Примовичемъ, на мѣсто прежней деревяной. По штатамъ отнесена къ 5-му классу; земли имѣетъ съ хуторомъ 40 десятинъ.

Переклад

Церква на честь Іоанна Богослова, кам’яна, з такою самою дзвіницею, збудована в другій половині минулого [XVIII] століття уніатським офіціалом Михаїлом Примовичем на місці колишньої дерев’яної. За штатами віднесена до 5-го класу; землі має разом із хутором 40 десятин.

Оригінал

Деревня Гришковцы, составляющая съ Скраглевкою одинъ приходъ, расположенная среди лѣса, отстоитъ отъ Скраглевки и отъ Бердичева въ 3-хъ верстахъ, по дорогѣ въ городъ Житоміръ. Жителей обоего пола: православныхъ 311, римскихъ католиковъ 26; земли 1864 десятины. Принадлежитъ Игнату Станиславичу Пашковскому (латин. испов.). Въ деревнѣ находится приписная деревяная церковь во имя Святыя Тройцы, построенная въ 1775 году; земли она имѣла 34 десятины, но большая часть ея присвоена помѣщикомъ. До 1859 года она считалась приходскою.

Переклад

Село Гришковці, що разом зі Скраглівкою становить одну парафію, розташоване серед лісу й лежить за 3 версти від Скраглівки та від Бердичева, при дорозі до міста Житомира. Жителів обох статей: православних 311, римо-католиків 26; землі 1864 десятини. Належить Ігнатові Станіславичу Пашковському (латин. віросп.). У селі є приписна дерев’яна церква на честь Святої Трійці, збудована 1775 року; землі вона мала 34 десятини, але більшу частину її привласнив поміщик. До 1859 року вона вважалася парафіяльною.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 40 десятин ≈ 43,7 га; 3 версти ≈ 3,2 км; 1864 десятини ≈ 2036 га; 34 десятини ≈ 37,1 га. Перерахунок наш.

Назва. «Скраглевка» — Скраглівка.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.

«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Бердичівський повіт, «БЕРДИЧЕВСКІЙ УѢЗДЪ.»
Сторінки
259 · скан 259
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 259. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/skrahlivka/