Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ЖУРАВКА, село въ западной части уѣзда, прилегающей къ Звенигородскому, на низменномъ мѣстѣ при рѣчкѣ Туріи, окружено съ трехъ сторонъ лѣсомъ называемымъ Лебединскимъ. Здѣсь главное управленіе Чигиринскимъ имѣніемъ графини Софіи Александровны Бобринской, къ коему причислены слѣдующія села: Журавка, Макіевская-буда, Капитановка, Тышковка, Кошарка и деревни: Камяноватка, Каролинъ и Розлива. Земли въ этомъ имѣніи числится 13,206 десятинъ, при 2,155 рев. душахъ населенія. Къ сему же имѣнію должно причислить и селеніе Грушковку за графомъ Бобринскимъ записанное. Графиня Бобринская купила Журавскій ключь въ 1850 году отъ своего родственника, Злотопольскаго владѣльца, Петра Лопухина. Въ Журавкѣ жителей обоего пола 1712; въ 1808 году было 1001 при 112 дворахъ. За селомъ, по дорогѣ въ Лебединъ замѣчательна огромная древняя могила.

Переклад

ЖУРАВКА, село в західній частині повіту, що прилягає до Звенигородського [повіту], у низинному місці над річкою Турією; з трьох боків оточене лісом, який називають Лебединським. Тут головне управління чигиринським маєтком графині Софії Олександрівни Бобринської, до якого приписано такі села: Журавка, Буда-Макіївка, Капітанівка, Тишківка, Кошарка [нині Йосипівка] та села [у книжці «деревни»]: Кам’яноватка, Каролин і Розлива. Землі в цьому маєтку налічується 13 206 десятин при 2155 рев. душах населення. До цього ж маєтку слід зарахувати й поселення Грушківку, записане за графом Бобринським. Графиня Бобринська купила Журавський ключ 1850 року в свого родича, власника Злотополя [нині Новомиргород], Петра Лопухіна. У Журавці жителів обох статей 1712; 1808 року було 1001 [житель] при 112 дворах. За селом, на дорозі до Лебедина, варта уваги величезна давня могила.

Оригінал

Церковь Богословская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ 6 десятинъ: построена 1770 года на мѣсто древнѣйшей.

Переклад

Церква Богословська, дерев’яна, 5-го класу; землі має 6 десятин; збудована 1770 року на місці давнішої.

Примітки до перекладу

Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 206 десятин ≈ 225 га; 6 десятин ≈ 6,6 га. Перерахунок наш.

Назва. «Журавка» — Журавка.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Чигиринський повіт, «Журавскій ключь графини С. А. Бобринской.»
Сторінки
691–692 · скан 691, скан 692
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 691–692. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/zhuravka-chyhyrynskyi/