Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЖАШКОВЪ, мѣстечко на правой сторонѣ ручья Торчи, по лѣвой сторонѣ коего лежитъ село Городище съ остатками древнихъ валовъ. Примѣтно, что въ глубокой древности нынѣшнее Городище составляло городъ, а Жашковъ былъ его предмѣстьемъ; теперь на оборотъ. Нынѣ въ Жашковѣ жителей обоего пола: христіанъ православныхъ 1533, римскихъ католиковъ 52, евреевъ 556. Въ Жашковѣ не примѣтно никакихъ остатковъ старины, исключая того воспоминанія, сохранившагося между жителями, что Жашковъ назывался прежде другимъ именемъ, именно Рашковомъ. (Рашковъ и нынѣ есть большое мѣстечко по обѣимъ сторонамъ Днѣстра въ Балтскомъ уѣздѣ). Въ Городищахъ, по словамъ жителей, былъ греческій городъ, имѣвшій 12-ть церквей. Городъ этотъ, за 300 лѣтъ, разрушенъ Татарами. Жители указываютъ, по преданіямъ ихъ отцовъ и дѣдовъ, мѣсто только одной изъ 12-ти церквей, близъ восточныхъ крѣпостныхъ воротъ, гдѣ, лѣтъ за 150 выкопаны были изъ земли обломки крестовъ и кадильницъ. Въ оставшемся крѣпостномъ валу примѣтны двое воротъ: одни съ востока, а другіе съ запада. На Жашковскихъ поляхъ находится часть извѣстнаго Дрожи-поля (см. Багва), на коемъ жители и теперь еще находятъ обломки копій и ружейныхъ замковъ. Близъ Жашкова находится дубоваго лѣса 300 десятинъ. Прежде онъ былъ далеко обширнѣе.
Переклад
ЖАШКІВ, містечко на правому березі струмка Торч, на лівому березі якого лежить село Городище з рештками давніх валів. Примітно, що в глибоку давнину нинішнє Городище було містом, а Жашків — його передмістям; тепер навпаки. Нині в Жашкові жителів обох статей: християн православних 1533, римо-католиків 52, євреїв 556. У Жашкові не помітно жодних решток старовини, крім спогаду, що зберігся серед жителів, ніби Жашків раніше мав іншу назву, а саме Рашков. (Рашков і нині — велике містечко по обидва боки Дністра в Балтському повіті). У Городищах, за словами жителів, було грецьке місто, що мало 12 церков. Це місто 300 років тому зруйнували татари. Жителі, за переказами своїх батьків і дідів, показують місце лише однієї з 12 церков, біля східних фортечних воріт, де приблизно 150 років тому з землі викопали уламки хрестів і кадильниць. У фортечному валу, що зберігся, помітно двоє воріт: одні зі сходу, а другі із заходу. На жашківських полях лежить частина відомого Дрожи-поля (див. Багва), на якому жителі й тепер ще знаходять уламки списів і рушничних замків. Біля Жашкова є 300 десятин дубового лісу. Колись він був значно більший.
Оригінал
Первыми владѣльцами Жашкова, послѣ руинъ, были обладатели Тетіевщины: въ 1740 году Францишекъ-Антоній Ледуховскій, панцырной хоругви ротмистръ, Влодзимірскій староста, подписавшій нѣкоторые церковные документы. По смерти его 1796 года, Жашковомъ владѣлъ два года Закревскій, продавшій это мѣстечко, тогда еще село, вмѣстѣ съ селомъ Высокимъ въ 1798 году Іоанну Тарновецкому. По смерти сына Тарновецкаго также Іоанна въ 1852 году, Жашковъ раздѣленъ на 2 части между его сестрами Соломеею Бонавентуровною Раковскою и Пелагеею Чарковскою; но 1326 десятинъ земли пріобрѣтены крестьянами за 62,425 рублей, по силѣ выкупной сдѣлки. Въ м. есть заводы: пивоваренный, винокуренный, кирпичный и испанскихъ овецъ; еженедѣльные ярмарки, по четвергамъ.
Переклад
Першими власниками Жашкова після руїн були володарі Тетіївщини: 1740 року — Францишек-Антоній Ледуховський, ротмістр панцерної хоругви, влодзимирський староста, який підписав деякі церковні документи. Після його смерті 1796 року Жашковом два роки володів Закревський, який 1798 року продав це містечко, тоді ще село, разом із селом Високим Іоанну Тарновецькому. Після смерті сина Тарновецького, теж Іоанна, 1852 року Жашків поділено на 2 частини між його сестрами Соломеєю Бонавентурівною Раковською та Пелагеєю Чарковською; але 1326 десятин землі селяни набули за 62 425 рублів на підставі викупної угоди. У містечку є броварня, гуральня, цегельня і завод іспанських овець; щотижневі ярмарки — по четвергах.
Оригінал
Церковь здѣсь каменная, съ деревяною колокольнею, двухъ-престольная: первый во имя Покрова пресвятыя Богородицы, а придѣльный—во имя праведныхъ Богоотецъ Іоакима и Анны. Она построена покойнымъ помѣщикомъ Тарновецкимъ въ 1833 году, на мѣсто сгорѣвшей деревяной. Церковь эта имѣетъ каменную же ограду, и довольно богата церковною утварью. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ указную пропорцію. О прежней церкви въ визитѣ 1741 года Тетіевскаго деканата пишется, что она—изъ дубовыхъ кругляковъ, построена 1729 года паномъ Дроздовскимъ, на тотъ часъ владѣвшимъ мѣстечкомъ. Прихожанъ имѣла во время визиты: въ Жашковѣ 20 дворовъ, въ Литвиновкѣ—7 и въ Сорокотягѣ 15.
Переклад
Церква тут кам’яна, з дерев’яною дзвіницею, двопрестольна: перший престол — на честь Покрови Пресвятої Богородиці, а бічний — на честь праведних Богоотців Іоакима та Анни. Її збудував покійний поміщик Тарновецький 1833 року на місці дерев’яної, що згоріла. Ця церква має так само кам’яну огорожу і досить багата на церковне начиння. За штатом належить до 5-го класу; землі має указну пропорцію. Про попередню церкву у візитації Тетіївського деканату 1741 року написано, що вона — з дубових кругляків, збудована 1729 року паном Дроздовським, який на той час володів містечком. Парафіян на час візитації мала: у Жашкові 20 дворів, у Литвинівці — 7 і в Сорокотязі — 15.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 300 десятин ≈ 328 га; 1326 десятин ≈ 1449 га. Перерахунок наш.
Назва. «Жашковъ» — Жашків.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Придел». Бічний вівтар у храмі з окремим посвяченням; перекладаємо «бічний вівтар».
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 465 · скан 465
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 465. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/zhashkiv/